Мальовнича Свалявщина – це самий захід України, мальовнича Голубинсько – Полянська улоговина, тут, на правому березі швидкоплинної, а колись повноводної річки Пеня, біля підніжжя гори Завершок, розмістився свалявський «Едем»або перлина Срібної Землі - санаторій Квітка Полонини.
Навколо, ніби короною оточено горами, з північно
– східного боку історична гора Ясенівка, з північного - заходу гора Тесаник, а з півдня гора Кичера,
ці гори створюють природній захист від пануючих північних вітрів. Гори вкриті
густими грабово – буковими лісами. Сама природа ніби підказала створити тут
санаторно – оздоровчу повноцінну базу у цей природній ландшаф гарно вписується
і є його окрасою санаторій Квітка Полонини.
Все частіше і частіше ми усвідомлюємо, що
турбота про власне здоровя повинна зосереджуватися не лише на традиційних ліках
та лікарях. Тут необхідно набагато більше і це набагато більше, поєднання
різних методів, форм та способів лікування нашого організму можна знайти в
санаторії «Квітка Полонини». Тут майже всі види лікування поєднанні з живою
природою, де людина відпочиває і тілом і душею.
Наукові дослідження показують, що єднання
з природою сприяє зниженню рівня тривожності, яке так дуже необхідне майже всім
у час війни, знімає стрес та підвищенний
кровяний тиск, сприяє відновленню природніх сил.
Квіти, дерева, тварини, птиці,озерця та
озера, штучні водопади, ландшафтно – розвиткова архітектура та деякі елементи паркової скульптури, яких є
дуже багато в санаторії таять в собі щось особливе, а це відчуття спокою, тиші,
тут кожен забуває про буденні турботи та повсякденну суєту. Бути наодинці з
природою, сам на сам розмовляти з нею, дивитися на поведінку птиці та інших
тварин – це основний спосіб лікування психо – неврологічних стресів,
реабілітація всіх інших захворювань проходить швидше. Перебуваючи в таких місцях
навіть не тривалий час сприяє зміцненню здоровя і продовжує життя, особливо в
цей час, час неспокою, час війни, час постійних переживань.
До рукотворного парку санаторію «Квітка Полонини» можна застосувати метафору раю, небесної обителі для вибраних і хто побував тут хоча би один раз підтвердить мої слова.
Ще одне, чим може гордитися санаторій
«Квітка Полонини» - неперевершена
мінеральна вода, аналогів якій немає ніде в світі. Якщо говорити про цю
мінеральну воду, то для того щоб познайомитися з цим природнім багатством,
варто спочатку засісти в бібліотеці та познайомитися з працями нашого земляка
Тиводара Легоцького «Beregvarmegue Monographia»,С.П. Білака «Минеральные воды
Закарпаття(химический состав,путь формирования, переспективы использования)» та
монографією «Кращі мінеральні води Закарпаття: Святі криниці» книгою під редакцією П.П. Ганинця та М.І.
Завадяка «Питні мінеральні води Свалявщини» . Особливо цінним є записи Тіводара
Легоцького у розділі «Квасні мінеральні води» том 3 де детально описані всі
мінеральні джерела Підкарпатської Русі станом на другу половину XIX століття.
А тепер трохи історії. Про мінеральні
джерела Свалявщини відомо вже давно, так на прохання Амбруша Долгая , король Матяш
в 1463 році видав наказ на підставі надрового конвенту про дослідження їх. З
архіву Ракоція відомо про те, що правитель мукачівського замку Ференц Ракоці II тричі відвідував село Голубине , та мінеральні
джерела розташовані там. Про одні
відвідини описано так : «…… 1
лютого 1709 року правитель Мукачівського князівства Ференц Ракоці II відвідав ці джерела( мається на увазі «Ержабет»
та «Маргіт Луги авт..) з метою відпочинку там, так, як неподалік були від
Чинадіївського замку, на відвідини погодилася княгиня Ілона Сініавські – польська державна генеральша (
Головна Генеральша Полщі) виїхав їй на зустріч і той день очікував на неї
марно.(Архів Ракоці I том, ст.. 185).
Територія де розташовані джерела
мінеральної води «Маргіт – Луги» та «Ержибет»
завжди були приналежні до села Голубине, про це читаємо у Pallas Lexikon (Лексикон
Паллаш, велика енциклопедія Паллаша, або ще одна її назва « Енциклопедія всіх
знань») – великий літературний твір кінця 19 століття, перша незалежна угорська
енциклопедія (ст..632; 1891 рік)». Голубине – село на Свалявщині, 978
мешканців(Русини і німці). У його межах знаходиться джерело «Маргіт»в Лугах ,та
джерело «Ержабет».
У газеті Nemzeti Usag (Національна газета) грудневий
номер вівторок 12, 1928 року згадується про джерела мінеральної води «Маргіт»
та « Ержибет»: «….Доктор Лойош Карловський відкрив знамените Лужанське джерело «Маргіт», рядом, через річку було ще
одне джерело «Ержабет», яке належало графу Шенборну, тоді ще примітивно у землю
була закопана бочка яка заповнювалася водою з бульбашками. Між власниками цих
мінеральних джерел розгорівся великий судовий процес. Суд по джерелу «Луги»
виграв доктор Лойош Карловський і назвав його іменем своєї дочки Маргарети
Карловської».
Але початок розвитку цих мінеральних
джерел, та створення на їх базі сучасних рекреаційно – оздоровчих комплексів
почалося у радянський період. 1946 рік інститут геологічних наук Академії Наук
України розпочав детальне вивчення мінеральних вод Лугів, на базі яких 4 лютого
1965 року було відкрито санаторій «Квітка Полонини».
На самих початках, санаторій «Квітка
Полонини» нічим не відрізнявся від інших санаторіїв Свалявщини – типовий
радянський штамп. Але все почало змінюватися, коли головним лікарем цього
санаторію було призначено Ганинця Павла, він почав велику перебудову,
перетворивши рядовий радянський профспілковий санаторій на зразковий садово –
парковий комплекс, перлину та гордість
Свалявщини.
Я, хотів би сказати, що починаючи з 1986 року для санаторії « Квітка Полонини»
почалася «золота доба», розвиток цього санаторно – відпочинкового комплексу
випередив на декілька років розвиток інших санаторіїв.
Відпочиваючим тут запропонують відпочинок
на будь який смак – пізнавальний, активний,водний, творчий,пасивний та
змішаний, загально оздоровчий та науково – пізнавальний.
Садово – парковий комплекс, що створено
при санаторії, може бути одним із чинників заради яких хочеться сюди
повертатися. Хоча парк, створений на базі санаторії невеликий, але затишний,
тому є улюбленим місцем відпочинку не тільки відпочиваючих, що проживають у
санаторії, а й жителів міста та навколишніх сіл.
У парку свторені дитячі майданчики,
спортивні площадки, атракціони, фонтани та водоспади, гарно облаштована
пішохідна зона по березі річки Пеня, є заклади харчування, кафе та ресторани,
танцювальні площадки – є все для гарного проведення вихідного дня.
Знання садово – паркового мистецтва , мова ланшафтно – розвиткової архітектури, правила розміщення та суміщення паркових скульптур та водяних об’єктів (озерець, потічків, водопадів), що застосовує головний лікар санаторії створюючи ці об’єкти заслуговують уваги. Всі вони пов’язані з ідеологією та інформаційним впливом навколишнього простору на людину і є ще одним чинником лікувально – оздоровчого впливу. Бо садово – квіткові парки – це не просто квіти, дерева, кущі, потічки, озерця чи водоспади. Коли людина потрапляє в середовище такого парку, то повністю змінюється на енергетичному й психологічному рівнях. Чергування веселих або меланхолічних, романтичних або песимістичних композицій дає свої враження і створює певний настрій. Кожний предмет, чи то дерево, чи кущик, або клумба з квітами, вода, несе свій емоційний заряд та впливає на певну функцію нашого організму.
Поштовхом до написання цієї статті стала
розмова із моїм другом та земляком, уродженцем села Драгово на Хустщині, а
тепер жителем держави Ізраїль Моше Адлером, що уже декілька років приїзжає
відпочивати до цієї санаторії із Єрусалиму. Він підказав мені, про два методи
лікування, які застосовують тут, та не були раніше описані. Це флоро терапія та
зоотерапія або анімалотерапія.
Рослини мають потужний вплив на наше
життя, самопочуття та здоровя.Це не просто прикраса для наших домівок або
садів, але також вони можуть бути використані для лікування та поліпшення
нашого самопочуття. Квіткова та дендротерапія, відома ще як ботанічна терапія,
полягає в тому, що людина спілкується з рослинами з метою покращення свого
фізичного та емоційного стану.
Поняття «квітотерапія», ще тільки
набирає популярності в науковому світі, а в санаторії «Квітка Полонини» його
вже застосовують на повну силу уже декілька років підряд. Цей напрям втілює в
собі декілька видів терапій : природотерапію,кольоротерапію,ароматерапію, арт –
терапію, фітотерапію.
Дендротерапія – методика використання з
лікувальною та профілактичною метою дерев. З окремих джерел відомо,що хвойні
дерева відтягують біль, негативну енергію, мають заспокійливу дію. Листвяні
породи дають енергію.
Зоотерапія є один із видів терапії, яка
широко застосовується у санаторії «Квітка Полонини», вона охоплює використання
тварин, як засіб лікування. Мета такої терапії полягає у поліпшенні соціальних
та емоційних функцій пацієнта. Використовується у лікувальній практиці
взаємозв’язку людини і тварини.
Найпоширенішими, та використовується в
санаторії, є спостереження за тваринами і тактильний контакт з ними, що
забезпечує психотерапевтичний ефект покращення загального психічного стану,
апетиту, зниженню нервового збудження, тривожності. Серед різновидів цього
напряму – іпотерапія ( лікувальна їзда на конях), яку використовують при
захворюваннях опорно – рухового апарату, гінекологічних захворюваннях,
психосоматичних хворобах та інших. Для цього виду терапії у сан. «Квітка
Полонини» є невеликий зоопарк який складається з 5 коней, 19 ланей,лебедів,
диких качок, павлінів, цесарок, куропаток, риб, а недавно завезли 2 страусів.
Ці види лікувально – профілактичних
процедур не застосовуються більше ні в одній санаторії нашої області.
Судити про мову квітів, дерев,води,
паркових скульптур та ландшафтно – розвиткової архітектури, як її розуміє Павло
Ганинець, я можу сьогодні, відвідуючи у вільний час територію санаторію «Квітка Полонини». Ця
мова пов’язана з ідеологією, інформаційним впливом навколишнього простору на
людину. Бо такі парки, або парково – садові комплекси які є в « Квітці
Полонини» - це не просто квіти, кущі або
дерева,це симфонія, або поєднання цих усіх чинників у одному цілому, це
божественна музика природи.
Майже 40 років тому, відомий майже на
весь світ санаторно – відпочинковий комплекс « Квітка Полонини – Сузіря»
очолив корінний закарпатець, людина, яка
щиро любить цю землю , яка успішно працює прославляючи нашу Срібну Землю,меценат,заслужений
лікар України, та просто людина з
великої літери Павло Ганинець.
Відтоді, рік за роком наполегливо й
вдумливо він працював над тим,щоб зробити з посередньої санаторії перлину
Срібної Землі, наш Свалявський «едем». Невтомним надхенником і організатором
цих ідей виступав він сам, сам і втілював їх у життя. Сьогодні тут постійно
здійснюються відновлення природніх ландшафтів, укріплення берегів річки,
прокладення нових пішохідних маршрутів ,зон відпочинку, нових локацій для
відпочинку та багато багато іншого.
Павло Ганинець – це відомий на всю
округу філантроп, меценат, благодійник, він підтримує культурні та благодійні
ініціативи на території всієї Свалявщини.
Микола Рішко
Немає коментарів:
Дописати коментар