Іван Павлишинець народився 12 вересня 1863 року в с. Доробратово Іршавського району в сім’ї Василя Павлишинця та Пелагеї Чепак. Після закінчення учительської семінарії працював помічним вчителем в с. Макарьово.
23 лютого 1888 року поєднав свою долю з Юлією Гурей дочкою вчителя с. Тур’я-Пасіка Теодора Гурея та Йозефіни Анталоці (яка походить з дворянського роду Antalóczy de Antalócz Грамота шляхетства і герба отримано від Короля Фердинанда II в Відні, 15 листопада 1628 року). Після одруження Іван Павлишинець перевівся працювати вчителем у Тур’я Пасіку де попрацював до самої смерті в 1918 році.
В родини Івана Павлишинця народилося одинадцять дітей чотири дочки та сім хлопців, більшість з яких здобули освіту вчителя і працювали сільськими вчителями, можна сказати про започаткування вчительської династії Павлишинців на Перечинщині.
Старший син Миколай (1888- 1954) після закінчення вчительської
семінарії працював вчителем в Ладомирові (тапер Словацька республіка), а з 1920 року до виходу на пенсію в с. Ворочово Перечинського р-ну. Разом з священиком Сіоном Сільваєм створили в селі чотириголосий хор селян. На сцені зробили постановку сільського народного весілля. Хор Ворочова в тридцчтих роках минулого століття з тріумфом виступав на театральних сценах Ужгорода, Пряшева та Кошиць. Разом з дружиною Лаврою Шолтис (1892-1954 виростили трьох дітей, які також присвятили своє життя вихованню підростаючого покоління.
Дочка Лавра Макара (1912-2005) працювала вчителем початкових класів спочатку в Порошкові та Заричові, а з 1949 року до виходу на пенсію в 1967 році, вчителем початкових класів в Сімерській восьмирічній школі.