Хрест встановлений 120 років тому допомагає Доробратівчанам зберiгати свою вiру, національну iдентичнiсть i гiднiсть




Зранку 26 липня в селі Доробратово біля Храму Божого було багатолюдно, тут  за ініціативою греко-католицької громади та громадського активіста Михайла Садохи зібралися вірники та запрошені для того, щоб освятити після реставрації Хрест встановлений 120 років тому, за ініціативою і за кошти  тодішнього священика Іштвана Товта.

Присутніх було ознайомлено з архівним документом, щодо встановлення Хреста у якому йдеться : «У вівторок 7 липня  1896 року  з міста Мукачева бирув села Ільтьо Мігаль разом з куратором Доробратівської церкви Данканич Ласло возом привезли з міста Мукачова великий залізний хрест. Доробратівські майстри Данканич Ласло, Ільтьо Андраш, Паулишинец Мігаль встановили цей хрест  на подвір’ї перед церквою. Цей Хрест було куплено за кошти сім’ї священика Товта Іштвана- ВО СЛАВУ БОЖУ ТА З НАГОДИ МІЛЕНІУМУ УГОРСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.  26 липня відбулось освячення цього хреста. На освячені були присутні всі жителі села крім юдеїв.

Освячував хрест єпископ Юлій Фірцак та священики

Іштван Товт-Доробратово, Андраш Дудітш-Берегово,Михайло Бачинський –Мукачево, Никола Ференц –Завидово,Йоанн Лауріш-Макарево, Василь Кофланович-Залуж,Антоній Контратович-Чорний Потік, ЙоаннЗейкан-Локоть,Андрій Мелеш-Негрово,Йосип Петрашович-Колодне, Ервін Дудинський –Росвигово, Василь Яцкович-Кайданово, Василь Карпинець-Пістрялово, Емеріх Дудинський-Камянське, Олексій Головач- Лалово, Василь Чорба Мідяниця та 15 великих процесій.

Священики Мукачівської єпархії які виконували душпастирську працю в селах Туря-Пасіка та Раково Перечинського району від найдавніших часів до 1949 року


Тур’я – Пасіка. Перечинський район.- 2999 вірників.- Ц.: св. Арх..Михайла, кам’яна, 1810.- Метрика: 1775.
З 1751 року до 1949 року філією парохії Тур’я-Пасіки було село Раково 959 вірників.- Ц.: св. Миколая Чудотворця, кам’яна, з 1822 року  до парохії відносилося також село Мокра.

1706, ? Бугер Яков.
1706, 1752 Гусар Григорій Георгій.
1765-, 1785 Легеза Андрій.
1788-, 1792 Ордош Теодор.
1797- ? Ортутай Іоанн.
? , - 1805 Легеза Георгій.
1805 – 1810 Чіприч-Чіпович Павло.
1810 – 1835 Легеза-Лігенза Атанасій.
1835 – 1868 Гомічко Георгій.
1868 – 1872 Гомічко Олексій.
1872 – 1890 Легеза Йосиф.
1890 – 1891 Вайда Олексій.
1891 – 1902 Фірцак Олександр ст.
1902 – 1909 Балог Валентин.
1909 – 1920 Крафчик Віктор.
1920 – 1929 Легеза Іреней.
1929 – 1949 Балтович Микола.
Помічні священики:
1863 – 1866 Яцкович Микола.
1866 – 1867 Саксун Йосиф.
1866 – 1868 Гомічко Олексій.
1870, 1872 Тібольд Авксентій ЧСВВ.
1880-1880 Легеза Олександр
1881 – 1883 Вайда Олексій.
1884 – 1886 Легеза Михайло ЧСВВ.
1886 – 1892 Легеза Іреней.
1892 – 1896 Фірцак Олександр мол.
1896 – 1896 Кафчик Віктор.
1896 – 1898 Гебей Михайло.
1897 – 1902 Бачинський Антон.
1907 – 1907 Балог Валентин.
1909 – 1909 Феделеш Кирило.
1922 – 1925 Прамер Адам.
1927 – 1929 Балтович Микола




Біографічні данні та життєвий шлях деяких священиків
 які служили в храмі села Тур’я-Пасіка

Відзначення вкладу родини Яцковичів в розвиток Мукачівської греко-католицької єпархії


   Однією з багаточисельних династій священиків Мукачівської греко-католицької єпархія є династія Яцковичів, представники якої на протязі майже чотирьох століть служать людям та Богу в селах та містечках нашого багатостраждального краю. В п’ятницю 13 травня 2016 року в мальовничому гірському селі Туриця, що на Перечинщині, відбулись зворушливо-душевні події по вшануванню великої дружньої родини нащадків священників Яцковичів.
   В греко-католицькому храмі цього села душпастирський послуг виконували: з 1884 року по 1903 рік о. Міклош Яцкович, а із 1927 по 1940 рік його син о. Василь Яцкович. Біля церкви в якій вони проповідували Слово Боже, знаходяться й їхні могили. Після насильницької ліквідації, сталінським режимом в 1949 році, Мукачівської греко-католицької єпархії, всі Храми було передано російській православній церкві. І хоча після того, як Україна отримала незалежність греко-католицька церква вийшла з підпілля, державою вона в розумінні міжнародного права реабілітована не була, й велика частина незаконно відібраних і привласнених церков, монастирів, фар і іншого майна законним його власникам повернуто не було. Так сталося й з Храмом Верховних апостолів Петра і Павла в селі Туриця. Греко-католики села змушені були молитись під відкритим небом. В фінансово-кризовий час громада не мала достатньо можливостей, щоб побудувати нову церкву… Відвідуючи могили своїх предків та спілкуючись з вірниками села Туриця внук священика о. Василя Яцковича - Томаш Яцкович, який з родиною проживає в США, висловив щире бажання допомогти фінансово греко-католицькій громаді села Туриця побудувати церкву. Дякуючи Господу Богу і завдячуючи фінансовій допомозі від Томаша Яцковича церква була побудована і в грудні 2015 року її було освячено.

Священики Мукачівської єпархії які виконували душпастирську працю в селі Заричово Перечинського району від найдавніших часів до 1949 року





1704,- ? Шімога Андрій.
1726,- 1729 Новосільський-Новос Іоанн.
1729-, 1742 Вілацький Дмитро.
1755 – 1775 Теодорович Матей.
1780, 1798 Базилович Михайло.
1800 – 1801 Колесар-Керекеш Андрій
1801 – 1825 Івашкович Василь.
1825 – 1847 Бачинський Михайло.
1847 – 1848 Коссей Іоанн.
1848 – 1857 Бачинський Іреней.
1858 – 1868 Медвецький Василь.
1868 – 1872 Легеза Йосиф.
1872 – 1884 Шолтис Олександр.
1884 – 1885 Шолтис Євген ЧСВВ.
1885 – 1902 Дудинський Тівадар (Федір) ст.
1902 – 1904 Дудинський Тівадар (Федір) мол.
1904 – 1926 Фенцик Ендре (Андрій).
1926 – 1927 др. Фенцик Стефан.
1927 – 1937 Єнковський Ендре (Андрій).
1937 – 1949 Грибовський Василь.

Біографічні данні та життєвий шлях деяких священиків
які служили в Заричові



1825 – 1847 роки   Бачинський Михайло


Народився в 1777 році у сім’ї священика Івана Бачинського (1751 -1839) в селі Рафайовце Словаччина, округ Вранов над Топлем Пряшівського краю. 17 квітня 1802 року був рукоположений в священики єпископом Андреєм Бачинським.
Служив парохом в селах: Іначовце (1802 – 1802 р.р.), Убреж (1802 – 1823 р.р.), Заричово (1825 – 1847 р.р.).

Блог Івана Бачинського

Share |