Отець
Василь Довганич народився в присілку Кічерели, що є частиною села Драгово, що
на Хустщині. В присілку є восьмирічна школа та побудована церква УПЦ МП. Був хрещений
у Драгівській церкві Св.Миколая Мирлікійського та при хрещенні отримав імя
великого подвижника та учителя церкви Василь.
З діда -
прадіда сім’я була глибоко віруюча і шанувала національні традиції нашої землі
і у цьому дусі виховували своїх дітей.
Босоноге
дитинство Василька, попри небагате тогочасне сільське життя, було овіяне ореолом
романтики, до чого прихиляла неймовірно красива природа і багата хлопчача
фантазія. А село й справді було та і є дивовижним, складається з центрального
села Драгово та присілків Кічерели, Забродь, Забереж, Становець. З півночі, як
би з під гори Менчул, що височіє над Драговом через село протікає, колись
повноводна річка Теребля, по якій сплавляли бокори, на березі якої малий
Василько проводив свій вільний час влітку. Навпроти хати Василька височіє
двогорба гора Кузя, а позаду гора Великий Діл.
Отець Василь завжди теплими
словами згадував свою родину, особливо свою мамку Олену, яка навчила його читати буквар та молитися. Отож приступаючи до навчання в Кічерельській восьмирічній школі в 1984 році вже знав читати писати та молитися, а рідна школа ще більше розпалила в нього жагу до навчання, та бажання більше пізнати світ, що нас оточує. Батьки чимало зробили для того, щоб ріс скромним та побожним і гарно вчився. Батько розказував синові про богатирів та опришків, що захищали бідних людей, а з мамою він завжди молився вранці та перед сном. В 1993
році після закінчення Кічерельської восьмирічки навчався в ліцеї оо. Василіан
м. Червоноград та м. Жовква, де також здобув середню освіту в 1995 році.
1
червня 1995 року вступив на новоціант до чину святого Василія Великого в с.
Малий Березний і у 1996 році отримав постриг із новим іменем – Антоній. Після
новоціанту виконував служіння в різних монастирях як брат. У Чині перебував до
2002 року.
У
2000 – 2001 році навчався у Вищій Духовній семінарії у Варшаві, через певні
обставини не закінчив. Через 4 роки, а саме у 2005 – му продовжив своє навчання
в Ужгородській Духовній Академії ім. Бл. Теодора Ромжі, яку закінчив у 2009 році.
29 березня того самого року був висвячений Преосвященним владикою Міланом
Шашіком на священика в церкві Різдва Пресвятої Богородиці с. Копашнево,
Хустського району.
6 квітня 2009 року отримав Декрет –
призначення сотрудником парафії церкви
Пророка Іллі с Чинадієво, а уже 1 травня цього ж року призначений
адміністратором сіл Голубине та Сусково.
1
серпня 2014 року переведений на парафію Верховних Апостолів Петра і Павла смт. Тересва та с. Грушово. Від
13 травня 2014 року о. Василь виконував обов’язки капелана Збройних сил
єпархіального відділу у справах душ пастирства силових структур, які розміщені
на території Тячівського та Дубівського деканатів Мукачівської греко –
католицької єпархії.
Характерна риса о. Василя Довганича, що
відрізняла його від інших людей, була та, що не думав стандартно. Був
оригінальним у своїх поглядах, нераз дуже критичних, щодо нас самих. Цінив
людей, що мають свою лінію в житті. Не любив людей, що хиляться туди, куди
вітер віє. Був об’єктивний в оцінці людей і подій без огляду на те, чи це були
свої люди і справи, чи чужі. За час служіння в церкві Успіння Пресвятої
Богородиці села Голубине проявив себе добрим господарником. Було вимощено
церковне подвір’я бруківкою, встановлено огорожу , закуплено світильники(
панікадила) встановлено нові лавки в церкві, закуплено новий євхаристій ний
набір.
В
час Свято – Успенського посту з 10.08.2011 по 24.08.2011 року у нашій церкві на
запрошення о. Василя проводив ре колекції монах – васіліянин о. Корнилій Яремак.
Дуже
часто катехетичні навчання та Служби Божі у нашій церкві проводив ігумен
Мукачівського монастиря о. Венямін.
Отець Василь був надзвичайно мобільний і всюди встигав, проводив
регулярно Служби божі у с. Сусково та Новому Селі та проводив душпастирську
працю в цих селах. Він був надзвичайною людиною, він по особливому ставився до
дітей, старався їх розуміти, вислуховувати, з ними щиро розмовляти і їх
навчати. Він багато читав, цікавився літературними новинами. Ходив одягаючись
просто, щоб не кидатися по стороннім у очі, але акуратно, кажучи, «що не одяг
прикрашає людину». Був чудовим проповідником і духівником, вражаючи слухачів
своєю одухотвореністю.
За
період короткого пастирського служіння у нашій церкві о. Василем було
підготовлено дві групи першопричасників.
Уже
після того, як о Василя Довганича перевели у с. Тересву, ще тривалий час
вірники нашої церкви їздили на Служби Божі у село Тересву , що майже 120
кілометрів від Голубиного.
Отець
Василь трагічно загинув на 40 – му році свого життя, пройшовши правдою земний
шлях 30 січня 2018 року. Але його шляхетний дух завжди буде жити у душах його
духовних дітей, та в серцях його послідовників.
Після смерті о. Василя парафія Петра і Павла с. Тересва видали книжечку
про нього, називається «Священик Ісусового серця», де на стор. 7 цієї книжечки
написані такі слова: «Нехай нам буде втіхою, що він між нами був, дарував усім
багато світла, любові й тепла. Вчив бути добрими християнами : милосердними, справедливими,
чесними і миролюбивими !!!
Молімося за нього!!!»
Місце
поховання о. Василя на кладовищі у с. Драгово, стало для драгівчан та і не
тільки знаковим. Кожного року, у церквах де він служив, в день смерті 30.01
відбуваються поминальні Святі Літургії та панахиди. Кожного року на Неділю
томи, перша неділя після Пасхи та 1 листопада на день пам’яті померлих біля
його гробу, місця поховання, проводяться загальні парастаси.
Отець
Василь Довганич був добрим пастирем, який не жалів ні сил, ні часу, і навчав
нас правдам віри та вів дорогою добра і любові до Бога, до ближнього. Нам не
вистачає сяйва його очей не вистачає його мудрості та доброзичливості.
Відчуваємо, що скрізь де звикли бачити його, вчувається його голос.
Ми
молимося з вірою, що отець Василь молиться за нас на небесах, і з висоти Божої оселі
праведна душа отця бачить нас усіх.
Пам'ять про нашого духівника о. Василя залишиться у наших душах і
серцях, у спогадах усіх, хто його знав і поважав.
Вічна пам'ять Вам дорогий наш отче Василю!
Рішко Микола Михайлович, село Голубине
19.01.2023 року
Немає коментарів:
Дописати коментар