Микола Рішко: "Священик з люблячим серцем. Світлої пам’яті отця Василя Довганича. (29.06.1978 – 30.01.2018рр.)"

 


Розпочати свої спогади напередодні сумного ювілею, 5 років тому Господь Бог покликав до вічності о. Василя Довганича священика що служив у селі Голубине хочеться його ж словами, які він згадував при одній із наших зустрічей : «Все, що ми робимо триває лише доти, доки ми живемо. Після нас залишиться лиш те, що ми зробили з любові до Бога».

            Отець Василь Довганич народився в присілку Кічерели, що є частиною села Драгово, що на Хустщині. В присілку є восьмирічна школа та побудована церква УПЦ МП. Був хрещений у Драгівській церкві Св.Миколая Мирлікійського та при хрещенні отримав імя великого подвижника та учителя церкви Василь.

           З діда - прадіда сім’я була глибоко віруюча і шанувала національні традиції нашої землі і у цьому дусі виховували своїх дітей.

           Босоноге дитинство Василька, попри небагате тогочасне сільське життя, було овіяне ореолом романтики, до чого прихиляла неймовірно красива природа і багата хлопчача фантазія. А село й справді було та і є дивовижним, складається з центрального села Драгово та присілків Кічерели, Забродь, Забереж, Становець. З півночі, як би з під гори Менчул, що височіє над Драговом через село протікає, колись повноводна річка Теребля, по якій сплавляли бокори, на березі якої малий Василько проводив свій вільний час влітку. Навпроти хати Василька височіє двогорба гора Кузя, а позаду гора Великий Діл.

            Отець Василь завжди теплими

Блог Івана Бачинського

Share |