Тут повна біографія о. Стефана Фенцика …
3. Насильницьке «саморозпуску» (1949)
Після ліквідації ключових постатей утсерпні 1949 року було офіційно проголошено про «добровільне возз'єднання» греко-католиків Закарпаття з Російською православною церквою. Церква пішла у підпілля («катакомби») майже на 40 років.
Фенцик своєю смертю фактично «викупив» свою політичну суперечливість. Якщо раніше його критикували за амбіції, то після 1946 року він залишився в пам'яті як один із перших мучеників за віру, що не пішов на компроміс із режимом.
* Автори-очорнювачі: Намагалися стерти пам'ять про нього та інших репресованих греко-католицьких священиків поступово повертається з забуття, хоча його ім'я все ще викликає дискусії через політичну складність тієї епохи.
Ось як це вплинуло на подальші події:
1. Створення «Прецеденту зрадника»
Справа Фенцика дала СРСР юридичне та пропагандистське підґрунтя для арештів інших священників. В офіційній пресі стверджували: «Якщо навіть такий високий чин, як Фенцик, був шпигуном, то вся греко-католицька ієрархія є ворожою державі». Це дозволило розпочати масові репресії під виглядом «боротьби з п'ятою колоною».
2. Тиск на єпископа Теодора Ромжу
Страта Фенцика була прямим сигналом єпископу Теодору Ромжі. Йому наочно показали, що чекає на тих, хто відмовляється від переходу до Московського патріархату. Оскільки Ромжа, як і Фенцик, виявив непохитність, радянські спецслужби перейшли від судових розправ до терористичних методів — у 1947 році Ромжу було вбито (отруєно) після інсценованої аварії.
1. Створення «Прецеденту зрадника»
Справа Фенцика дала СРСР юридичне та пропагандистське підґрунтя для арештів інших священників. В офіційній пресі стверджували: «Якщо навіть такий високий чин, як Фенцик, був шпигуном, то вся греко-католицька ієрархія є ворожою державі». Це дозволило розпочати масові репресії під виглядом «боротьби з п'ятою колоною».
2. Тиск на єпископа Теодора Ромжу
Страта Фенцика була прямим сигналом єпископу Теодору Ромжі. Йому наочно показали, що чекає на тих, хто відмовляється від переходу до Московського патріархату. Оскільки Ромжа, як і Фенцик, виявив непохитність, радянські спецслужби перейшли від судових розправ до терористичних методів — у 1947 році Ромжу було вбито (отруєно) після інсценованої аварії.
3. Насильницьке «саморозпуску» (1949)
Після ліквідації ключових постатей утсерпні 1949 року було офіційно проголошено про «добровільне возз'єднання» греко-католиків Закарпаття з Російською православною церквою. Церква пішла у підпілля («катакомби») майже на 40 років.
Фенцик своєю смертю фактично «викупив» свою політичну суперечливість. Якщо раніше його критикували за амбіції, то після 1946 року він залишився в пам'яті як один із перших мучеників за віру, що не пішов на компроміс із режимом.
* Автори-очорнювачі: Намагалися стерти пам'ять про нього та інших репресованих греко-католицьких священиків поступово повертається з забуття, хоча його ім'я все ще викликає дискусії через політичну складність тієї епохи.
Ось як вшановують пам'ять мучеників сповідників вірності:
1. Меморіальні дошки та пам'ятники
* Ужгородський кафедральний собор: На території головного греко-католицького храму міста встановлено меморіальну стелу з іменами священиків-мучеників, які загинули в радянських таборах або були страчені. Прізвище Фенцика згадується у списках репресованого духовенства.
* Капушанський цвинтар (Ужгород): Хоча точне місце поховання Фенцика після розстрілу було приховане («могила зрівняна з землею»), на цьому цвинтарі встановлено символічні хрести та меморіали пам'яті жертв політичних репресій, де відбуваються панахиди.
2. Релігійне вшанування та беатифікація
* Процес беатифікації: Мукачівська греко-католицька єпархія (МГКЕ) проводить активну роботу з дослідження життєвих шляхів священиків, які віддали своє життя за віру.
* День пам'яті: Щороку в листопаді (у день пам'яті мучеників МГКЕ) проводяться богослужіння за упокій усіх священиків, страчених радянською владою.
3. Культурна та наукова рефлексія
* Музеї: В Ужгороді працює Музей історії Мукачівської греко-католицької єпархії (в резиденції єпископів), де представлені експозиції про «катакомбну» церкву. Там можна знайти згадки й про Фенцика.
* Публіцистика: Історія Фенцика стає доступною не лише історикам, а й звичайним людям через блоги та соціальні мережі.
4. Музична спадщина
Гімн «Подкарпатськіи русины», мелодію до якого написав Фенцик, досі виконується на заходах русинських культурних організацій та досліджується музикознавцями як важливий зразок закарпатської мелодики початку XX століття.
Досліджуючи Фенцика через призму освіченості ми бачимо не просто «шпигуна» з радянських газет, а трагічну фігуру європейського масштабу. Його історія — це приклад того, як людина може помилятися в політиці, але проявити неймовірну силу духу в знакові моменти.
1. Меморіальні дошки та пам'ятники
* Ужгородський кафедральний собор: На території головного греко-католицького храму міста встановлено меморіальну стелу з іменами священиків-мучеників, які загинули в радянських таборах або були страчені. Прізвище Фенцика згадується у списках репресованого духовенства.
* Капушанський цвинтар (Ужгород): Хоча точне місце поховання Фенцика після розстрілу було приховане («могила зрівняна з землею»), на цьому цвинтарі встановлено символічні хрести та меморіали пам'яті жертв політичних репресій, де відбуваються панахиди.
2. Релігійне вшанування та беатифікація
* Процес беатифікації: Мукачівська греко-католицька єпархія (МГКЕ) проводить активну роботу з дослідження життєвих шляхів священиків, які віддали своє життя за віру.
* День пам'яті: Щороку в листопаді (у день пам'яті мучеників МГКЕ) проводяться богослужіння за упокій усіх священиків, страчених радянською владою.
3. Культурна та наукова рефлексія
* Музеї: В Ужгороді працює Музей історії Мукачівської греко-католицької єпархії (в резиденції єпископів), де представлені експозиції про «катакомбну» церкву. Там можна знайти згадки й про Фенцика.
* Публіцистика: Історія Фенцика стає доступною не лише історикам, а й звичайним людям через блоги та соціальні мережі.
4. Музична спадщина
Гімн «Подкарпатськіи русины», мелодію до якого написав Фенцик, досі виконується на заходах русинських культурних організацій та досліджується музикознавцями як важливий зразок закарпатської мелодики початку XX століття.
Досліджуючи Фенцика через призму освіченості ми бачимо не просто «шпигуна» з радянських газет, а трагічну фігуру європейського масштабу. Його історія — це приклад того, як людина може помилятися в політиці, але проявити неймовірну силу духу в знакові моменти.
Праці Стефана Фенцика сьогодні є бібліографічною рідкістю, проте завдяки цифровізації архівів Угорщини, Чехії та Словаччини, деякі з них доступні у вільному доступі. Його публікації можна розділити на три категорії: релігійно-філософські, музично-етнографічні та політичні.
Ось де їх можна знайти онлайн:
1. Музично-етнографічні праці (Найбільш цінні)
Це сфера, де Фенцик визнаний як професіонал. Його збірки пісень зберігаються в цифрових фондах бібліотек Чехії та Словаччини.
* "Пісні підкарпатських русинів" (Písně podkarpatských rusínů, 1921–1922): Двотомне видання, надруковане в Празі. Містить 70 зразків народних мелодій.
* Де шукати: В електронному каталозі Národní knihovna ČR (Національна бібліотека Чехії) або Manuscriptorium.
* Гімн "Подкарпатськіи русины": Тексти та ноти часто публікуються в оцифрованих випусках газети «Карпаторусскій Голосъ».
2. Політична публіцистика та часописи
Фенцик був активним видавцем. Більшість його статей розсіяні по періодиці 20-30-х років.
* Газета «Карпаторусскій Голосъ» (1932–1938): Орган його партії РНАП. Фенцик був головним редактором. У цих газетах публікувалися його програмні статті про автономію.
* Де шукати: У цифровій бібліотеці Arcanum (Угорщина) або в архіві Ужгородського національного університету (через систему «Наукова бібліотека УжНУ»).
* Журнал «Листок»: Хоча його заснував Євгеній Фенцик (його дядько), Стефан публікував там свої ранні етнографічні розвідки.
* Де шукати: На порталі ELIB (Електронна бібліотека УжНУ).
3. Релігійно-філософські роботи
Його докторські дисертації та богословські праці.
* Докторська дисертація з теології (Відень, 1916): Оцифрована в архівах Віденського університету (Universität Wien). Доступна переважно латиною або німецькою мовою в академічних репозиторіях.
* Статті в «Görög Katolikus Szemle»: Угорськомовний греко-католицький часопис, де він публікував свої погляди на розвиток єпархії.
* Де шукати: В угорському архіві EPA (Elektronikus Periodika Archívum).
Як шукати самостійно (Ключові запити):
Щоб знайти праці через пошукові системи в іноземних архівах, використовуйте такі варіанти написання імені:
* Stefan Fencik (для чеських та польських архівів)
* Fenczik István (для угорських бібліотек)
* Stephan Fenczik (для Віденських архівів)
Бібліотеки з відкритим доступом:
* Arcanum Digitheca (Угорщина): Найкращий ресурс для пошуку газет того часу. Потрібна реєстрація, але багато матеріалів доступні для перегляду.
* Kramerius (Чехія): Система цифрових бібліотек Чехії, де оцифровано багато видань часів Підкарпатської Русі у складі ЧСР.
* Електронна бібліотека УжНУ: Містить оцифровані версії місцевих часописів, де Фенцик був автором.
Ось де їх можна знайти онлайн:
1. Музично-етнографічні праці (Найбільш цінні)
Це сфера, де Фенцик визнаний як професіонал. Його збірки пісень зберігаються в цифрових фондах бібліотек Чехії та Словаччини.
* "Пісні підкарпатських русинів" (Písně podkarpatských rusínů, 1921–1922): Двотомне видання, надруковане в Празі. Містить 70 зразків народних мелодій.
* Де шукати: В електронному каталозі Národní knihovna ČR (Національна бібліотека Чехії) або Manuscriptorium.
* Гімн "Подкарпатськіи русины": Тексти та ноти часто публікуються в оцифрованих випусках газети «Карпаторусскій Голосъ».
2. Політична публіцистика та часописи
Фенцик був активним видавцем. Більшість його статей розсіяні по періодиці 20-30-х років.
* Газета «Карпаторусскій Голосъ» (1932–1938): Орган його партії РНАП. Фенцик був головним редактором. У цих газетах публікувалися його програмні статті про автономію.
* Де шукати: У цифровій бібліотеці Arcanum (Угорщина) або в архіві Ужгородського національного університету (через систему «Наукова бібліотека УжНУ»).
* Журнал «Листок»: Хоча його заснував Євгеній Фенцик (його дядько), Стефан публікував там свої ранні етнографічні розвідки.
* Де шукати: На порталі ELIB (Електронна бібліотека УжНУ).
3. Релігійно-філософські роботи
Його докторські дисертації та богословські праці.
* Докторська дисертація з теології (Відень, 1916): Оцифрована в архівах Віденського університету (Universität Wien). Доступна переважно латиною або німецькою мовою в академічних репозиторіях.
* Статті в «Görög Katolikus Szemle»: Угорськомовний греко-католицький часопис, де він публікував свої погляди на розвиток єпархії.
* Де шукати: В угорському архіві EPA (Elektronikus Periodika Archívum).
Як шукати самостійно (Ключові запити):
Щоб знайти праці через пошукові системи в іноземних архівах, використовуйте такі варіанти написання імені:
* Stefan Fencik (для чеських та польських архівів)
* Fenczik István (для угорських бібліотек)
* Stephan Fenczik (для Віденських архівів)
Бібліотеки з відкритим доступом:
* Arcanum Digitheca (Угорщина): Найкращий ресурс для пошуку газет того часу. Потрібна реєстрація, але багато матеріалів доступні для перегляду.
* Kramerius (Чехія): Система цифрових бібліотек Чехії, де оцифровано багато видань часів Підкарпатської Русі у складі ЧСР.
* Електронна бібліотека УжНУ: Містить оцифровані версії місцевих часописів, де Фенцик був автором.
Оцифровані праці та публікації Стефана Фенцика, доступні у відкритих цифрових архівах Угорщини, Чехії та України:
1. Філософські та наукові праці (Портал Arcanum)
На угорському порталі Arcanum доступні його фундаментальні роботи (деякі сторінки можуть бути у платній зоні, але бібліографічні дані та вступи доступні):
* «Szent Gellért helye a filozófia történetében» (Місце Святого Герхарда в історії філософії), Будапешт, 1918.
* Читати фрагменти на Arcanum — це його докторська праця з філософії.
2. Історико-політичні книги
* «A kárpátoroszok múltja és jelene» (Минуле і сучасне підкарпатських русинів), Печ, 1939.
* Посилання на книгу в архіві Arcanum — робота, написана в період угорської анексії Закарпаття, що відображає його тодішню політичну позицію.
3. Музична спадщина (Національна бібліотека Чехії)
Стефан Фенцик був професійним скрипалем та етнографом. Його збірки пісень оцифровані в системі Kramerius:
* «Písně podkarpatských rusínů» (Пісні підкарпатських русинів), Прага, 1921–1922.
* Перейти до пошуку в каталозі NKP.cz (шукайте за автором Stefan Fencik). Це двотомне видання з нотами народних пісень Закарпаття.
4. Статті та часописи (Електронна бібліотека УжНУ)
На порталі DSpace Ужгородського національного університету можна знайти біографічні розвідки та посилання на оцифровану періодику, яку він редагував:
* Біографічна довідка та перелік видань: * Завантажити PDF з DSpace УжНУ — тут вказано про його участь у газетах «Карпато-русский голос» та «Наш путь».
1. Філософські та наукові праці (Портал Arcanum)
На угорському порталі Arcanum доступні його фундаментальні роботи (деякі сторінки можуть бути у платній зоні, але бібліографічні дані та вступи доступні):
* «Szent Gellért helye a filozófia történetében» (Місце Святого Герхарда в історії філософії), Будапешт, 1918.
* Читати фрагменти на Arcanum — це його докторська праця з філософії.
2. Історико-політичні книги
* «A kárpátoroszok múltja és jelene» (Минуле і сучасне підкарпатських русинів), Печ, 1939.
* Посилання на книгу в архіві Arcanum — робота, написана в період угорської анексії Закарпаття, що відображає його тодішню політичну позицію.
3. Музична спадщина (Національна бібліотека Чехії)
Стефан Фенцик був професійним скрипалем та етнографом. Його збірки пісень оцифровані в системі Kramerius:
* «Písně podkarpatských rusínů» (Пісні підкарпатських русинів), Прага, 1921–1922.
* Перейти до пошуку в каталозі NKP.cz (шукайте за автором Stefan Fencik). Це двотомне видання з нотами народних пісень Закарпаття.
4. Статті та часописи (Електронна бібліотека УжНУ)
На порталі DSpace Ужгородського національного університету можна знайти біографічні розвідки та посилання на оцифровану періодику, яку він редагував:
* Біографічна довідка та перелік видань: * Завантажити PDF з DSpace УжНУ — тут вказано про його участь у газетах «Карпато-русский голос» та «Наш путь».
Деякі публікації в електронній бібліотеці каноніка Стефана Бендаса
5. Періодика (газети), де він був автором та редактором
Порада для пошуку: В іноземних архівах використовуйте латинське написання:
* Угорщина: Fenczik István
* Чехія: Stefan Fencik
Порада для пошуку: В іноземних архівах використовуйте латинське написання:
* Угорщина: Fenczik István
* Чехія: Stefan Fencik
Немає коментарів:
Дописати коментар