В пригороді угорського міста Мішкольц планується встановити пам’ятник єпископу Андрію Бачинському. Пам’ятник буде споруджено біля греко-католицької церкви Покрова Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в передмісті Мішкольца – Герембель (Görömböly) на вулиці, яка названа в честь єпископа Андрія Бачинського.
В Герембель компактно проживають нащадки переселенців із Підкарпатської русі, які триста років тому в пошуках кращої долі поселилися на пагорбах під Мішкольцом. Початок їх переселення припадає на період антигабсбурського повстання угорців, яке на початку 18 століття очолював князь Ференц Ракоці. В складі повстанського війська разом з угорцями за незалежність Угорщини, боролися і підкарпатські русини, яких Ракоці дуже любив і називав « мій найвірніший народ".
В пам'ять про князя Ференца Ракоці тут на пагорбі біля церкви в Герембель вже стоїть погруддя Ференцу Ракоці. В 1990 році на місцевому храмі була установлена меморіальна дошка єпископу Андрію Бачинському, якому імператриця Марія Терезія дарувала Тапольське абатство до якого вгодило село Герембель.
На меморіальній дошці написано: «Андрію Бачинському милістю Божою мукачівському єпископу герембель-топольцькому абату». І от тепер за ініціативою Русинської меншинської самоуправи міста Мішкольц, яку очолює др. Тібор Уяцкі, греко-католицького громади Герембель ( декан, о. Ласло Дудаш) та професора Тібора Міклоша Поповича керівника Будапештського русинського науково-дослідного інституту, на пагорбі біля церкви буде споруджено пам’ятник Андрію Бачинському.
Історичка справка: Угорська греко-католицька церква
Історично більшість угорських католиків візантійського обряду проживала в північно-східному регіоні країни, де певний відсоток населення становили русини й румуни. У період після вигнання турків з Угорщини наприкінці XVII століття на територію сучасної Угорщини також переселилася велика кількість колоністів, у тому числі й греко-католиків. Греко-католики Угорщини всіх національностей оформлялись єпархією візантійського обряду із центром у Мукачеве (венг. Munkács).
XVIII столітті греко-католицька громада також поповнилася за рахунок протестантів, що прийняли католицизм — значна їхня частина ухвалювала візантійський, а не латинський обряд.
Богослужіння угорською мовою має в угорській католицькій церкві давню історію. Перший переклад літургії Іоанна Златоуста на угорський був зроблений ще в 1795 році й виданий приватно. В 1868 році представники 58 греко-католицьких приходів звернулися із закликом схвалити богослужіння на угорському й заснувати окрему єпархію для греко-католиків, що говорять по-угорськи; однак Ватикан такого дозволу не дав. В 1882 році був опублікований без формального церковного схвалення новий переклад літургії Іоанна Златоуста й інші богослужбові тексти. Нарешті, 18 червня 1912 року папа Пий X заснував окрему єпархію із центром у Гайдудорог для 162 угорських греко-католицьких приходів; однак призвав угорських греко-католиків повернутися до богослужіння грецькою мовою, обмеживши використання угорської мови внелитургическими цілями. Був установлений трирічний перехідний період, однак світова війна, що почався незабаром перша, порушила всі плани, і використання угорського в літургії продовжилося.
Після війни від Угорщини були відірвані значні території, у результаті чого число приходів у Гайдудорогської єпархії скоротилося з 168 до 90.4 червня 1924 року на території Угорщини був утворений також апостольський екзархат Мішкольц, що об'єднав приходи, що використовували в літургії церковнослов'янська мова. Приходи екзархату Мішкольца поступово також перейшли на угорську мову в 1930-40 роках.
Угорська греко-католицька церква складається з єпархії Гайдудорога, що входить у митрополію Эстергом-Будапешт, і апостольського екзархату Мішкольца. Богослужіння у всіх приходах ведеться угорською мовою. У церкви є духовна семінарія в Ніредьгазі. По даним Annuario Pontificio за 2007 рік у Гайдудорогской єпархії 146 приходів, 227 священиків і близько 270 тисяч віруючих; в екзархаті Мішкольца — 30 приходів, 38 священиків і близько 20 тисяч віруючих. Таким чином, загальна чисельність парафіян церкви — близько 290 000 людей. 2 травня 2008 року главою церкви був вибраний єпископ Філіп Кочіш.
В пам'ять про князя Ференца Ракоці тут на пагорбі біля церкви в Герембель вже стоїть погруддя Ференцу Ракоці. В 1990 році на місцевому храмі була установлена меморіальна дошка єпископу Андрію Бачинському, якому імператриця Марія Терезія дарувала Тапольське абатство до якого вгодило село Герембель.
На меморіальній дошці написано: «Андрію Бачинському милістю Божою мукачівському єпископу герембель-топольцькому абату». І от тепер за ініціативою Русинської меншинської самоуправи міста Мішкольц, яку очолює др. Тібор Уяцкі, греко-католицького громади Герембель ( декан, о. Ласло Дудаш) та професора Тібора Міклоша Поповича керівника Будапештського русинського науково-дослідного інституту, на пагорбі біля церкви буде споруджено пам’ятник Андрію Бачинському.
Історично більшість угорських католиків візантійського обряду проживала в північно-східному регіоні країни, де певний відсоток населення становили русини й румуни. У період після вигнання турків з Угорщини наприкінці XVII століття на територію сучасної Угорщини також переселилася велика кількість колоністів, у тому числі й греко-католиків. Греко-католики Угорщини всіх національностей оформлялись єпархією візантійського обряду із центром у Мукачеве (венг. Munkács).
XVIII столітті греко-католицька громада також поповнилася за рахунок протестантів, що прийняли католицизм — значна їхня частина ухвалювала візантійський, а не латинський обряд.
Богослужіння угорською мовою має в угорській католицькій церкві давню історію. Перший переклад літургії Іоанна Златоуста на угорський був зроблений ще в 1795 році й виданий приватно. В 1868 році представники 58 греко-католицьких приходів звернулися із закликом схвалити богослужіння на угорському й заснувати окрему єпархію для греко-католиків, що говорять по-угорськи; однак Ватикан такого дозволу не дав. В 1882 році був опублікований без формального церковного схвалення новий переклад літургії Іоанна Златоуста й інші богослужбові тексти. Нарешті, 18 червня 1912 року папа Пий X заснував окрему єпархію із центром у Гайдудорог для 162 угорських греко-католицьких приходів; однак призвав угорських греко-католиків повернутися до богослужіння грецькою мовою, обмеживши використання угорської мови внелитургическими цілями. Був установлений трирічний перехідний період, однак світова війна, що почався незабаром перша, порушила всі плани, і використання угорського в літургії продовжилося.
Після війни від Угорщини були відірвані значні території, у результаті чого число приходів у Гайдудорогської єпархії скоротилося з 168 до 90.4 червня 1924 року на території Угорщини був утворений також апостольський екзархат Мішкольц, що об'єднав приходи, що використовували в літургії церковнослов'янська мова. Приходи екзархату Мішкольца поступово також перейшли на угорську мову в 1930-40 роках.
Угорська греко-католицька церква складається з єпархії Гайдудорога, що входить у митрополію Эстергом-Будапешт, і апостольського екзархату Мішкольца. Богослужіння у всіх приходах ведеться угорською мовою. У церкви є духовна семінарія в Ніредьгазі. По даним Annuario Pontificio за 2007 рік у Гайдудорогской єпархії 146 приходів, 227 священиків і близько 270 тисяч віруючих; в екзархаті Мішкольца — 30 приходів, 38 священиків і близько 20 тисяч віруючих. Таким чином, загальна чисельність парафіян церкви — близько 290 000 людей. 2 травня 2008 року главою церкви був вибраний єпископ Філіп Кочіш.
