єпископ Андрей Бачинський

        Єпископ Андрей Бачинський народився  14 листопада 1732 року в сім’ї  священика Теодора Бачинського (1693-1775) та Анни  в селі Бенятина Унгського комітату (тепер Східна Словаччина). Початкову освіту отримав, як і більшість дітей священиків того часу, від батька.

Коли Андрею виповнилось десять років, він в Ужгороді успішно складає іспит згідно з програмою народної школи. І батько віддає його для продовження навчання  до Ужгородської гімназії, яка належала тоді єзуїтам. Під час навчання Андрея в гімназії єпископ Мануїл Ольшавський завжди тримав його в полі зору. І коли Андрей у 1752 році здобув середню освіту, єпископ  вислав його для продовження навчання  на богословському факультеті Трнавського університету.  Навчання йому давалось легко, без труднощів. Андрей завжди був одним із кращих  учнів богословського факультету.

Перший З’їзд роду Бачинських

     A Bacsinszky család első Kongresszusa

        4-5 серпня 2012 року  в селі Бачина Старосамбірського району, що на Львівщині у рамках V Всесвітніх  Бойківських Фестин відбувся І з’їзд роду Бачинських , нащадків гербу Драг-Сасів. Натхненником та організатором якого є Володимир Бачинський - депутат Старосамбірської районної ради. Із різних куточків України в село Бачина з’їхалися представники роду Бачинських, предки яких багато років та століть тому покинули село.

Захід зібрав людей різних професій, вікових категорій, поглядів, але з одним спільним минулим. Делегація Бачинських разом із організаторами побували на освяченні наріжного каменю під будівництво на горі Сторожня пам’ятника Королю Леву. У сільському народному домі  було проведено урочисту історичну академію на якій слово тримали  Володимир Горбовий – голова Старосамбірської районної ради  та  дослідники родин гербу  Драг-Сасів: Огорчак Андріана - активістка «Просвіти», Михайло Терлецький - публіцист, Ігор Смуток – доцент Дрогобицького педагогічного університету, Михайло Бачинський - письменник, Іван Бачинський, - кразнавець .  Опісля  всі піднялись на Бачинську гору, на якій делегатів урочисто зустрічали козаки з кулішем та ватрою.

  На другий день  відбулись святкові літургії в храмах Бачини після яих  Церковна процесія разом із усіма гостями піднялась на Бачинську гору де було освячення пам’ятного знаку Роду Бачинських.

            Закарпатська гілка роду Бачинських

                             (Моя доповідь на Першому з’їзді роду Бачинських )
Генеалогічне дерево є центральною частиною будь-якого вивчення сімейної історії, і його побудова — це найчастіше захоплююча подорож у минуле. До побудови свого родоводу я йшов досить довго. А починалося все на початку 90-х років, коли

Освячення памятної дошки о. Даниїлу Бачинському (відео)

 Освяченно памятну дошку о. Даниїлу Бачинському, встановленну на парафіальному будинку Свято-Преображенської (цегольнянської) парафії м. Ужгорода, з нагоди 100-річчя з дня народження.

Бачинський Даниїл (молодший), парох Цегольні-Ужгород. Народився 25 листо­пада 1911 року в с. Сільце Іршавського району в сім’ї свя­щеника. Гімназію і семінарію закінчив в Ужгороді. Одру­жився, дружина – Іванчо Марія-Анна (мали четверо ді­тей). Його рукопо­ложив на священи­ка 12 серпня 1934 року єпископ-ординарій Олександр Стойка. Парох с. Підполоззя Воловецького району, в 1938-41 рр. — по­мічний священик в Мукачеві, потім, до 1945 року викладає Закон Божий і ма­тематику в Мука­чівській гімназії. З 1945 року — парох Цегольні в Ужгоро­ді.
     27 жовтня 1947 року о. Д. Бачинського було важко поранено під час за­маху біля с. Іванівці. Це було здійснено працівни­ками мукачівської міліції, за наказом першого секретаря ЦК КПРС України Хрущова на вимогу міністра МВC УРСР Савченка, проти владики Теодора Ромжі та його супроводу.

Поділ Мукачівської греко-католицької єпархії на архідияконати

Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан видав Декрет про поділ єпархії на Ужгородський, Мукачівський та Хустський архідияконати.

До округу Ужгородського архідияконату віднесено: деканат Ужгород-місто, деканат Ужгород-район, Берегівський деканат, деканат Берегово-район, Великоберезнянський деканат, Перечинський деканат та Середнянський деканат. Архідияконом на який призначено ставрофорного протоієрея о. Володимира Ковтика.

До округу Мукачівського архідияконату входять: деканат Мукачево-місто, деканат Мукачево-район, Іршавський деканат, Білецький деканат, Виноградівський деканат, Воловецький деканат, Свалявський деканат та Чинадіївський.  Архідияконом якого призначено протоієрея о. Мирослава Сипка.

До округу Хустського архідияконату входять: Хустський деканат, Великобичківський деканат, Міжгірський деканат, Рахівський деканат, Солотвинський деканат та Тячівський деканат.

Ще одним Декретом

Швейцарська тенісистка Тімея Бачинська (Timea Bacsinszky)

  

  

День народження: 08.06.1989

Місце народження: Лозанна, Швейцарія

Громадянство: Швейцарія

Проживає: Бельмон-Сюр-Лозан, Швейцарія
http://www.timea-b.com/ 

     Батько Тімеї, Ігор Бачинський народився 1947 року в місті Сату –Маре Румунія   в родині  греко-католицького священика Стефана Бачинського (1920 р.н.) уродженця села  с. Рус-Крива Марамароський комітат  (село у 1920 році відійшла до Румунії.) Мама Ігоря  Бачинського -  Дьордія Сільвай. Дід Ігора - о. Стефан Бачинський (1882р.н.) народився в с. Калини Тячівського району, в родині о. Стефана Бачинського (1851–1936)  та Єлізавети Фірцак (1859-1927). Можна константувати, що в Тімеї дід, прадід, прапрадід всі Стефани і греко-католицькі священики. Також прапрапрадідом Тімеї приходиться великий русинський письменник та громадський діяч о. Іван Сільвай

Життєвий шлях Мирослава Чайковського - приклад безкорисливого служіння людям

Мирослав Чайковський

Відданий усією душею охороні здоров’я і музичному мистецтву, невтомний діяч нашого краю, Мирослав Степанович Чайковський народився  19 лютого 1927 року у селі Дубриничі  в учительській родині Степана та Йолани Чайковських.  

         Його батько – уродженець міста Чорткова Тернопільської області якого нелегка доля сталінських репресій та колективізації закинула в наш край і тут він поєднав свою долю з  уродженкою с. Тур’я-Пасіки - Йоланою Павлишинець.

         Працюючи з 1953 р. у Сваляві лікарем пологового відділення, відтак – головним лікарем райлікарні,

Урочисті святкування сторіччя від дня народження, сімдесятип’ятиріччя від ієрейських свячень та десятиріччя від проголошення блаженним священномученика владики Теодора Ромжі (ФОТО/ ВІДЕО)

   27 червня в Ужгородській богословській академії ім. Блаженного Теодора Ромжі владика Мілан та ректор академії митрофорний протоієрей Тарас Ловска відкрили наукову конференцію, присвячену 100-літтю від дня народження блаженного священномученика Теодора, 75-літтю його ієрейських свячень та 10-річчю беатифікації. З вітальним словом до присутніх звернувся Кардинал Леонардо Сандрі .

   Доповідачі, детально висвітлюючи кожен свою тему, акцентували увагу на постаті владики-мученика, зазначивши, що якби не подвиг блаженного Теодора та священиків-ісповідників віри, які воліли зазнати жахіть сталінських таборів, але не зрадили Христа, котрі стали фактично послідовниками свого владики, не змогла б існувати Церква в нашому краї. З доповідями виступили: отець Даниїл Бендас («Життя і діяльність Теодора Ромжі у спогадах його сучасників»,

Мученик за святу віру - канонік Стефан Бендас

 A magyar nyelvre való fordítást Nemes Judit végezteBendász István és Bacsinszky Mária unokája és Bacsinsky Gyula és Kaminszky Irén dédunokája 

 Літом минулого року в Берегові відбулася знакова подія, на яку греко-католики чекали багато років: на фасаді будинку (пл. Пушкіна), де останні тридцять років мешкав разом із родиною священик-мученик Стефан Бендас (1903-1991 р. р.), встановлено пам’ятну дошку. Зберігаючи відданість батьківській вірі, богослов і дослідник старовини досяг вершин у справі служіння Богу. Тож урочисто, за присутності великої кількості духовенства та вірників, до того ж під спів церковної літургії, була відкрита меморіальна дошка, автор якої – Ж. Ортутай. Чин освячення провів о. К. Сабов, а серед вінків був і від міськради, який поклала секретар міськвиконкому В. Бендик.

Священик -мученик Теодор Бачинський

  A magyar nyelvre való fordítást  Nemes Judit, Bacsinsky család egyik leszármazottja

Народився 16 лютого 1911 р. в сім'ї греко-католицького священика Костянтина Бачинського і Марії Дзубай в с. Ставне Великоберезнянського р-ну. Після здобуття початкової освіти в церковнопарафіяльній школі в с. Великий Русков (Словаччина) батьки віддали його до Кошицької гімназії (Словаччина), яку закінчив 1929 р. і продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.

17 вересня 1933 р. єпископ Мукачівської Греко-католицької єпархії Олександр Стойка рукоположив у кафедральному храмі 5 богословів (Желтвай Юлія, Мурані Миколу, Мустянович Миколу, Іоанна Йосифа Сатмарія ЧСВВ), серед яких був і Теодор Бачинський.

21 січня виповнюється 270 років з дня народження каноніка Івана Пастелія

Церковний і культурний діяч, педагог, дослідник історії церкви, поет-сатирик – канонік Іван Пастелій, народився 21 січня 1741 року в селі Мала Пастіль – нині село Пастілки Перечинського району . Від назви села згодом прийняв псевдонім Пастелій, а справжнє його прізвище – Іван Ковач.

Освіту здобув у навчальних закладах Ужгорода, Будапешта, Егера, був священиком у Хусті, Мукачеві, Гуменному, Коритнянах, працював професором етики в Мукачівській богословській школі. Для свого часу він був високоосвіченою людиною і свої знання, талант і здібності поклав розвиток духовності рідного краю. З 1787 року по 1790 рік він був генеральним вікарієм Списького вікаріату з осідком в Кошицях, який входив до складу Мукачівської греко-католицької єпархії, яка тоді займала територію, тепер розділену між чотирма державами Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, а тоді була під юрисдикцією Мукачівської греко-католицької єпархії.

26 січня відзначатимемо 220 років з дня народження каноніка Івана Чурговича

Іван Чургович, народився 26 січня 1791 року в селі Новоселиця Перечинського району, у сім’ї греко-католицького священика Івана Чурговича.  Закінчив Ужгородську гімназію. Продовжив навчання в Будапешті, а згодом в ужгородській богословській семінарії. У 1817 році прийняв духовний сан і одночасно почав викладати в Ужгородській гімназії . По двох роках відправився на науку до Відня у Фрінтанеум. Тут у 1823 р. отримує ступінь доктора богослов’я. В 1825 році його призначають директором Ужгородської гімназії яку очолював до1856 року. 

Після смерті єпископа Олексія Повчія в 1831році канонік Іван Чургович управляв Мукачівською греко-католицькою єпархією як капітульний вікарій до висвячення на єпископа в 1838 році Василя Поповича. В той період він був ініціатором створення кафедрального хору в Ужгороді.

Іван Макара – залишив після себе добрі діла

Як кажуть, що людина повинна за життя виховати дітей, побудувати хату та виростити сад біля неї. Усе це і не тільки це Іван Макара в своєму житті зробив. Його дитинство та юність проходили в мальовничому селі Мирча на березі гірської річки Уж, що на Великоберезнянщині.

Виховувався серед чарівної природи, працьовитих, добрих і щирих людей, які з малку привили йому  любов до  рідної землі, свого народу та його звичаїв і культури.

Народився Іван Макара 28 липня 1912 року. Його батько, Олекса Васильович Макара, 11 березня 1880 року народження, ще в 1913 році виїхав на заробітки до США і не повернувся. Мама, Марія Андріївна Пида, 23 травня 1886 року народження, померла в 1918 році. З шести років він залишився сиротою і ріс в родині стрика Івана, а після одруження - сестри Марії, в сім’ї її чоловіка Василя Гапака.