До 95-річчя від дня народження Йосифа Головача, помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, педагога

Час коли служив Церкві та Богу єпископ Йосиф Головач припав на само важкий період в історії Мукачівської греко-католицької єпархії.
Йосиф Головач народився 11 серпня 1924 року в сім’ї священика Стефана Головача та Ірини Ляхович селі Імстичево Іршавського району.
Рукоположений в священники -1947 році в Ужгороді єпископом Теодором Ромжею. У березні 1983року у Караґанді висвяченій на єпископа Олександром Хірою. Від січня 1991 року помічний єпископ Мукачівської єпархії. Ректор Ужгородської Богословської семінарії. Відійшов у Вічність 18 червня 2000 року.

    Науковий симпозіум «Духовність у вимірі часу і буття», присвячений 95-річчю від дня народження Йосифа Головача, помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії  та пошуку шляхів вирішення проблем пов’язаних з формуванням духовності особистості в умовах сучасних cуспільних викликів був проведений в Закарпатському інститут післядипломної педагогічної освіти, 26 вересня 2019 року.

Його роботу модерували завідувачка згаданої вище кафедри –  Марія Баяновська, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (PhD), доцент та о. Андрій Долинич, викладач Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора  Ромжі.

Під час роботи симпозіуму працювали дві панелі духовних діалогів. Перша  розглядала питання формування духовності особистості у вимірі часу і буття, охоплювала історичну і хронологічну рамку ХХ – ХХІ століття і історію тих, хто були в цьому періоді духовними світочами (на прикладі родини Йосифа Головача, помічного єпископа і педагога).

Друга панель охоплювала питання історії Мукачівської греко-католицької єпархії включно з періодом «катакомбного», підпільного її функціонування, відродження і становлення. Вона об’єднала навколо цих питань духовних однодумців, істориків, теологів, священослужителів, педагогів християнської етики.

У симпозіумі взяли активну участь науковці кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти ЗІППО. Зокрема, Михайло Басараб, заступник директора з науково-дослідної роботи та міжнародної діяльності цього інституту, кандидат історичних наук. Він сконцентрував увагу його учасників на історичних передумовах відродження національної школи та виходу із підпілля Мукачівської греко-католицької єпархії, які співпали з періодом відродження української державності кінця 80-х початку 90-х років ХХ століття, діяльності Народного Руху, Української Гельсінської спілки, відродження культурно-освітнього товариства «Просвіта» в місті Ужгороді;

Марія Баяновська, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (PhD), доцент висвітлила проблеми формування духовності особистості у процесі трансформації суспільства, запропонувала обговорити розроблені нею моделі суспільств. А програмова тема Петра Ходанича,  кандидата педагогічних наук,  доцента цієї ж кафедри торкалася християнських моральних цінностей у сучасному закарпатському образотворчому мистецтві.

Глибоку за змістом, вибудовану на архівних матеріалах, доповідь  про канонічний статус МГКЄ 1771 – 1937 – 1993 роки, виголосив Володимир Фенич, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії та історіографії ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Ректор Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі отець Петро Береш розповів про наявні в сучасному світі виклики і загрози духовному здоров’ю молодої генерації, а відтак і нації, звернув увагу присутніх на те, що співпраця Церкви з закладами освіти є ефективним шляхом виходу суспільства з духовної кризи.

Окремі аспекти формування духовності крізь призми мистецької освіти, а також полікультурних компетентностей висвітлила Мирослава Костюк, викладач Закарпатської академії мистецтв, аспірант кафедри англійської філології та методики викладання Мукачівського державного університету.

Творчу інтелігенцію краю на симпозіумі уособлювали Юрій Шип, член Національних спілок письменників та журналістів України та Кристина   Данко-Шолтес, внучка о. Віктора Хоми, репресованого в радянські часи за віру як  Абсолютну християнську цінність.Її художня виставка цього разу прикрашала науковий симпозіум. Письменник Юрій Шип окреслив постать Йосипа Головача як духовного сподвижника Праотчини.

Духовенство краю представили – Владика Ніл, помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії,   о. магістр Михайло Михайлець, співробітник Інституту Історії Церкви МГКЄ, о. Василь Хваста, о. Константин Сабов,  о. Михайло Баник,  о. Даниїл Бендас , о. Василь Вайдулич,  о. Михайло Подгорський . Це та когорта священиків, котрі були водночас й учасниками, й свідками творення історії Мукачівської греко-католицької єпархії в ХХ – ХХІ столітті. Їх свідчення були емоційними, зворушливими, містили маловідомі явища та події, факти, а також ціннісні оцінки подій тих часів.

Отець  Андрій  Долинич  розповів про непрості шкільні роки, здобуття освіти молодим Йосипом Головачем у пов’язі з  духовними відносинами, що панували  в сім’ї  Головачів. Вони були  проникнуті глибокою пошаною один до одного, дисципліною, почуттям порядку, любов’ю та доброзичливістю до всіх людей.  Ці чесноти перебрав і виробив у собі молодий Йосип та розвивав їх на своїй життєвій дорозі. Доповідач наголосив також на створенні підпільних богословських студій, педагогічному таланті у підготовці  багатьох майбутніх священиків, душпастирську діяльність о. Йосипа Головача до ліквідації Мукачівської греко-католицької церкви.

В історичному і теологічному аспектах  пізнавальним видалося відео-інтерв’ю  « Ті, котрі за правду», о. Павла Cабова,  яке  містило  маловідомі до цього часу історичні факти і події з життя Йосипа Головача як педагога та помічного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії у часи підпілля

Цікавими і змістовними були спогади  - Головача Йосипа  Йосиповича, кандидата фізико-математичних наук, доцента (сина владики Йосипа), а також Сабадош Тамари Йосипівни, заступника директора з навчально-виховної роботи Лінгвістичної гімназії імені Т. Г. Шевченка  м. Ужгорода (доньки владики Йосипа) про християнську сім’ю й родину в часи випробувань, про педагогічну, освітню, богословську діяльність іхнього батька і їх самих. Зазначалося, що в процесі трансформації суспільства, як правило, трансформуються й цінності, але Абсолютні духовні вартості – Віра, Надія і Любов залишалися для багатьох непохитними. Серед цих багатьох і сім’я, родина єпископа Головача.

Виступаючі відзначили важливу роль владики та педагога Йосипа  Головача, його однодумців у збереженні та розвитку греко-католицької віри, освіти, зокрема духовної, на території сучасного Закарпаття.

Обговорювалися питання духовного стану сучасного суспільства, ролі церкви і школи у вихованні дітей та молоді.

Учасники наукового симпозіуму зійшлися на думці, що моральне формування людини в сучасних умовах  не буде результативним, якщо не враховуватиме гуманні принципи християнської моралі 

У підсумку симпозіуму йшлося про наукові, науково-популярні видання про о. Йосипа Головача, помічного єпископа  Мукачівської греко-католицької єпархії, педагога, зокрема таких авторів, як Юрій  Коссей, Володимир Фенич та Мар’яна  Рішко, котра із зазначеної теми захистила в Будапештському університеті  ім. Лоранда Етвеша  дисертацію та видала угорською мовою монографію про життя і духовну діяльність Олександра Хіри, Преосвященого Владики МГКЄ. 

                                                                                                                                           

                                                                         

 Вікористано джерело: http://zakinppo.org.ua/