Хрест встановлений 120 років тому допомагає Доробратівчанам зберiгати свою вiру, національну iдентичнiсть i гiднiсть

Зранку 26 липня в селі Доробратово біля Храму Божого було багатолюдно, тут  за ініціативою греко-католицької громади та громадського активіста Михайла Садохи зібралися вірники та запрошені для того, щоб освятити після реставрації Хрест встановлений 120 років тому, за ініціативою і за кошти  тодішнього священика Іштвана Товта.

Присутніх було ознайомлено з архівним документом, щодо встановлення Хреста у якому йдеться : «У вівторок 7 липня  1896 року  з міста Мукачева бирув села Ільтьо Мігаль разом з куратором Доробратівської церкви Данканич Ласло возом привезли з міста Мукачова великий залізний хрест. Доробратівські майстри Данканич Ласло, Ільтьо Андраш, Паулишинец Мігаль встановили цей хрест  на подвір’ї перед церквою. Цей Хрест було куплено за кошти сім’ї священика Товта Іштвана- ВО СЛАВУ БОЖУ ТА З НАГОДИ МІЛЕНІУМУ УГОРСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.  26 липня відбулось освячення цього хреста. На освячені були присутні всі жителі села крім юдеїв.

Освячував хрест єпископ Юлій Фірцак та священики

Іштван Товт-Доробратово, Андраш Дудітш-Берегово,Михайло Бачинський –Мукачево, Никола Ференц –Завидово,Йоанн Лауріш-Макарево, Василь Кофланович-Залуж,Антоній Контратович-Чорний Потік, ЙоаннЗейкан-Локоть,Андрій Мелеш-Негрово,Йосип Петрашович-Колодне, Ервін Дудинський –Росвигово, Василь Яцкович-Кайданово, Василь Карпинець-Пістрялово, Емеріх Дудинський-Камянське, Олексій Головач- Лалово, Василь Чорба Мідяниця та 15 великих процесій.

В великій урочистій проповіді єпископ призвав Божу благодать для нашого краю і русинського народу  і інших народів угорської держави з якими ми разом святкуємо  міленіум спільного життя.. Він сказав,що звернувся до угорського парламенту про необхідність збільшення представництва в парламенті від русинського народу, та призначення на керівні посади в комітатах представників карпатського краю, створення окремого міністерства по ділам карпатського краю. Також єпископ сказав,що в Ужгороді  відновило свою роботу Общество Святого Васілія Великого і його роботу потрібно поширювати по всій єпархії в особливості в просвітницькій діяльності серед населення. Обществом вже підготовлено і випущено Буквар для дітей на русинській мові і перші 30 екземплярів він привіз з собою і дарує для Доробратова.  Общество приступило до розробки  Читанки для русинської молоді.

Священик Іштван Товт сказав, що він як член уряду Березького комітату добився,щоб Доробратову було продано землі Великого Лазу 999 кадастрових угрів , на якій би село могло випасати худобу, а також дозвіл від уряду Угорщини на виділення в Великому МОКОШІ безкоштовно лісу Доробратівчанам  для будівництва будинків..

Після БОГОСЛУЖІНЬ, на дворі фари були накриті столи з їдою приготовленою дружиною священика пані Вікторією-Ольгою і її дітьми та жінками з села де не тільки всі гості але і жителі села і ковдоші могли пригоститись, а хворим сельчанам було рознесено їду додому. Епископ і священики весь цей час були  з народом. Гроші на їду були виділені священиком, сільським бировом Ільтьо Мігаль та газдами Гелетей Андрашом, Данканичом Ласло, Ільтьо Андраш, Дурибатка Федор, Бошінда Петер,Лендьел Янош

 На цей час в Доробратові  і в тому числі на Старому лазі,Гербешовиці і Ворочанському проживало 1090 греко-католиків,8  римо-католиків, 9 кальвіністів та 29 іудеїв.

Записано  27-30 юлія 1896 року Божого вчителем-дяком  Касарда Дьордь»

Після було проведено освячення Хреста яке провели, парох о. Петро Бровді, почесний декан, єпархіальний архіваріус, ставрофорний єрей о. Даниіл Бендас, священики о. Олександр і о. Тарас. Також було проведено Панахиду за  священиками які служили в Доробратівському Храмі. Окремі  молитви та ектенії під час Служби Божої і Панахиди були виконані та проголошені на угорській мові

Михайло Садоха розповів присутнім про історією будівництва церкви та сакральне мистецтво яке є в Доробратівській церкві, ознайомив з деякими архівними документами з історії будівництва церкви. Далі в дружній обстановці було проведено обмін думками. Було зачитано лист вітання від правнуків о. Іштвана Товта Андраша та Елека з Угорщини :

«ВІТАННЯ!  Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!» - цими словами зупинив Господь Мойсея бiля палаючого тернового куща. З цих слiв починається передмова книги Iштвана та Даниїла Бендасiв про переслiдуваних священикiв мукачiвської греко-католицької єпархiї. Саме ця цитата з Бiблiї пригадується нам i тепер, коли вiдновлено встановлений нашим пра-прадiдом 120 рокiв тому в Доробратовi хрест. Нашi предки скрiзь у європi ставили розп’яття, якi у бiльш щасливiй половинi континенту досi прикрашають багато поселень i роздорiж, нагадуючи нам про важливiсть християнських традицiй i цiнностей. На Закарпаттi не лише хрестам, але i греко-католицьким душпастирям випала бiльш сурова доля. Нас обох досi наповнює гордiстю, що завдяки нашим батькам та греко-католицькому священику, виконуючому своє покликання у пiдпiллi, над нами було звершено таїнство хрещення i в роки переслiдувань.

Для нас велика честь i радiсть, що дякуючи зусиллям Михайла Садохи та мiсцевої громади Доробратова цей хрест сьогоднi вiдродиться i на ньому буде встановлено мармурову плиту в пам’ять нашому пра-прадiду, отцю Iштвану Товту. У 1896-му роцi i йому би не прийшло в голову, яке додаткове значення буде носити в собi цей символ. Адже переслiдуюча нашу вiру i наших душпастирiв влада – iмперiя зла через кiлька десятилiть ровалилась, а це розп’яття пережило навiть безлюднiсть комунiзму, i до наших днiв свiдчить про те, що всупереч будь-яких заборон i гонiнь, ми зберегли свою вiру, iдентичнiсть i гiднiсть.

Бажаємо божого благословення i злагоди дрогобратiвчанам та освяченiй нашими предками закарпатськiй землi!

Вiд iменi вдячних нащадкiв, Андраш  Баранi   Посол Угорщини в Казахстані та Елек Барані –з Будапешта.»

В цій духовно-історичній події прийняли участь: заступник Генерального консула Угорщини в м.Ужгород пан Відо Ласло,  нащадки  священика Василя Яцковича з Будапешта- Ласло та Томаш Яцкович, а також з м. Берегова пані Єва Похил і Вікторія Скоропадська.

Заступник голови Закарпатської обласної організації  КМКС депутат Закарпатської обласної ради –Гулачі Гейза та член правління Берегівської КМКС –Ференц Буда, голова Закарпатської Угорської асоціації «СКАУТІВ»- Попович Пал, голова Іршавської районної ради Віктор Симканинець, Нащадки о. Іштвана Товта -  Клара і Пал Поповичі, редактор районної газети «Нове життя» заслужений журналіст України Василь Шкіря, викладач курсів угорської мови ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ – Валентина Орос , член правління Закарпатського науково-культурологічного общества ім. Александра Духновича - Юрій Мельник, голова села Доробратово - Назар Коцовський, директор школи с. Доробратова - Володимир Білиниц та велика кількість доробратівських вірників.

Іван Бачинський, дослідник історії Підкарпатської Русі

 Використано фотографії - Tamás Jaczkovics, Budapest