Тібор Попович народився 5 травня 1938 р. в селі Горінчево в
Підкарпатській Русі в сім'ї вчителів - Тібора Поповича та Йолани Касарди. Сам
він не без гордості відгукується про власне походження: "Я є типовим
продуктом етнічного перемішування в Карпато-Дунайському басейні, оскільки маю
угорське, русинське, сербське, хорватське, італійське національне коріння. А в
релігійному аспекті я маю православне, греко-католицьке, католицьке
коріння".
Середню освіту юний Тібор-Міклош отримував по черзі в Хусті,
Великій Бігані Берегівського району і, нарешті, Береговому, де в 1955 р. він
закінчив школу N 2. Паралельно з його дитинством у
краї змінювалися режими та кордони. Народившись у Чехословаччині, свої перші
роки Т.-М. Попович провів в Угорщині, почавши дорослішати вже в Радянському
Союзі.
У 1956 р. Т.-М. Попович – студент Географічного факультету
МДУ ім. М. В. Ломоносова, після закінчення якого в 1961 р. йому було вручено
диплом спеціаліста з економічної географії. 1965 р. Попович вступив до
аспірантури кафедри економічної географії зарубіжних соціалістичних держав
Географічного факультету МДУ. Після закінчення аспірантури їм було захищено
дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
"Питання територіального розвитку харчової промисловості Угорщини".
У 1969 р. Т.-М. Попович переїхав на постійне місце
проживання до Угорської Народної Республіки, де незабаром став науковим
співробітником Інституту економіки харчової промисловості у Будапешті, а 1974
р. ад'юнктом кафедри загальної економічної географії факультету природничих
наук Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша, де пропрацював до 1991 р.
паралельно з основною діяльністю у вільний час Т.-М. Попович продовжував
працювати гідом для угорських та російськомовних груп. У 1991 р., після
дворічного навчання підвищення кваліфікації, він отримав диплом економіста з
туризму.
Ставши 1991 р. науковим співробітником та викладачем
Академічного центру з вивчення Центральної та Східної Європи при кафедрі
економічної історії Будапештського наукового економічного університету, Попович
зміг приділяти більше уваги власне історичній науці. Зокрема, він читав такі
дисципліни, як "Економічна та суспільна історія держав Центральної та
Східної Європи у XIX-XX ст." та "Національні ідеології та на-стор. 106
Також у 1991 - 1996 рр., аж до виходу на пенсію, він вів
наукові дослідження, присвячені економічній та суспільній історії республік
колишніх СРСР та Югославії.
Починаючи з 1992 р. Т.-М. Попович активно включився до
русинського національного руху, ставши науковим експертом Організації русинів в
Угорщині. Після прийняття у 1993 р. Закону про національні меншини Угорщини,
який передбачав створення нацменшинами власних наукових установ, саме Т.-М.
Попович став ініціатором створення у Будапешті 1996 р. та директором Русинського
науково-дослідного інституту.
Русинський науково-дослідний інститут розпочав роботу за
такими напрямами: 1) історія, етнографія, демографія, соціологія, політологія,
географія, економіка; 2) мова, література, педагогіка; 3) народна архітектура;
4) народна музика, художнє та прикладне мистецтво, культура. Беручи до уваги
несистематичне фінансування та директор інституту, та його співробітники
нерідко працювали на громадських засадах. У 2000 р. установа отримала нову
назву – Русинський дослідницький інститут в Угорщині. Показово, що тільки з
1996 по 2007 р. інститут, керований Т.-М. Поповичем зумів провести 24
міжнародні русиністичні конференції. Також, починаючи з 2000 р. з ініціативи
Т.-М. Поповича щороку влаштовуються наукові читання пам'яті видатного угорського
історика русинського походження академіка Антонія Годинки (1864 – 1946).
Кількість конференцій, конгресів, симпозіумів, у яких взяв участь сам Т.-М.
Поповичу, не піддається підрахункам.
Паралельно з науковими заняттями він ніколи не залишав громадсько-просвітницьку
діяльність. Так, 1999 р. багато в чому завдяки зусиллям Т.-М. Поповича в
Угорщині було організовано так звану Русинську народну вищу школу - вечірній
навчальний заклад для ліквідації прогалин в освіті угорських русинів середнього
та старшого поколінь.
У 2002 р. Т.-М. Попович став одним із засновників
Русинського культурного об'єднання "Будитель". Крім цього, Т.-М.
Попович тривалий час був редактором журналу "Вседержавний Русинський
вісник"
http://popovichtibor.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар