Сто років з дня народження священика -мученика Теодора Бачинського


  A magyar nyelvre való fordítást  Nemes Judit, Bacsinsky család egyik leszármazottja

Народився 16 лютого 1911 р. в сім'ї греко-католицького священика Костянтина Бачинського і Марії Дзубай в с. Ставне Великоберезнянського р-ну. Після здобуття початкової освіти в церковнопарафіяльній школі в с. Великий Русков (Словаччина) батьки віддали його до Кошицької гімназії (Словаччина), яку закінчив 1929 р. і продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.

17 вересня 1933 р. єпископ Мукачівської Греко-католицької єпархії Олександр Стойка рукоположив у кафедральному храмі 5 богословів (Желтвай Юлія, Мурані Миколу, Мустянович Миколу, Іоанна Йосифа Сатмарія ЧСВВ), серед яких був і Теодор Бачинський.
Після висвячення єпископ призначає його парохом в с. Вишній Бистрий (приєднано в 1960 р. до с. Котельниця) Воловецького р-ну, а вже з грудня 1933 по 1937 рр. працює парохом в с. Осій Іршавського р-ну. 1937 - 1940 рр. навчається в аспірантурі на богословському факультеті Празького Карлового, а пізніше Будапештського університетів. 1940 - 1943 рр. - професор релігії в учбових закладах м. Хуст. У 1941 р. в Будапештському університеті ім. Петра Пазманя захищає докторську дисертацію з історії східних слов'ян. З 1943 по 1949 рр. був парохом у с. Кайданове Мукачівського р-ну.

Після так званного "саморозпуску" Греко-католицької Церкви йому запропонували возз'єднатися з російським православ'ям, пізніше погрожували й залякували, а коли це все не дало результатів, співробітники КДБ 6 травня 1950 р. заарештували, а Закарпатський обласний суд 25 травня 1950 р. засудив Теодора Бачинського на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Через Львівську тюрму-розподільник потрапляє в табори ГУЛАГу Казахстану. В 1950 - 1951 рр. працює вантажником у Карабасі, робітником на будівництві залізної дороги, а в 1952 р. після декількох місяців відпочинку по інвалідності (в цьому допоміг теж засуджений о. Іван Міня, фельдшер табірної лікарні) був переведений писарем будівельної бригади. Багато хворіє, починає втрачати зір. У зв'язку з скаргами на болі в шлунково-кишковому тракті потрапляє до лікарні, але звідти, підозрюючи туберкульоз, його переводять до лікарні в м. Спаськ. Тут мусить перебирати і чистити овочі, розносити їжу важкохворим, пізніше був посудомийником, де застудився і з плевропневмонією потрапляє в реанімацію. Після хвороби на прохання головного лікаря табірної лікарні йому доручають вести бухгалтерський облік в аптеці. 6-го вересня 1956 р. безнадійно хворого О. Теодора звільняють з місць ув'язнення.

Приїхавши додому, з вересня 1956-го до лютого 1959-го рр. , проживає на утриманні родичів у с. Боржавському Виноградівського р-ну. Працевлаштуватись не міг, бо цього не бажала місцева влада, проте не дозволяло це зробити й здоров'я. У лютому 1959 р. родичі й знайомі допомагають йому влаштуватись на роботу в Середнянському винрадгоспі, але, коли там стало відомо, що він священик і колишній в'язень, то звільнили. В 1960 р. вдається знайти роботу вантажника на складі пиломатеріалів Ужгородського фанерно-меблевого комбінату, де в 1964 р. йому вже довірили виконувати обов'язки бухгалтера. Як колишній житель Словаччини, звертається до радянських органів з проханням про переселення до Чехословаччини на запрошення матері. Одержавши на це дозвіл, 30 жовтня 1966 р. разом із дружиною й дітьми виїжджає до м. Кошице.

Тут о. Теодор працює діловодом і архіваріусом на підприємстві міського транспорту, а з 1969 р. на цьому ж підприємстві - юрисконсультом. Звідси 1975 р. йде на заслужений відпочинок. Після 1968 р. , коли в Чехословаччині Греко-католицька Церква була легалізована. о. Теодор мав можливість працювати священиком, але через поганий стан здоров'я (живе з однією легенею, переніс у 1970 р. операцію на виразку шлунку, дуже погіршився зір) не зміг взяти на себе обов'язки пароха. Протягом багатьох років, починаючи з 1968-го, він виконував обов'язки сповідача при греко-католицькій парохії у м. Кошиці. Наукова й літературна діяльність о. Теодора Бачинського дуже слабо вивчена. Його завжди цікавила історія східних слов'ян. Крім своєї докторської дисертації на цю тему, пише ряд статей, які були опубліковані в альманахах і в газеті "Неділя". 8 липня 1941 р. виступив по радіо з статтею "Русини під прапором Раковці". Відомі друковані праці о. Теодора Бачинського:

Єго вельможіє "пресса" // Неділя. - № 7. - 1938.
А magуаг-огоsz lakossag neprajza // Ungvar es Ungmegye. - Вudapest, - 1940. S. - 112-119.
А gorog katolikus egyhaz // Ungvar es Ungmegye. - Вudapest, 1940. - S. 132-137.
А гuszinok Rakoczi zaszloja alatt // Dudapesti radio, 1941. -. Julius 8.
Огоsz-ruszin kapcsolatok а ХІХ. szazad kozepen. - Ungvar, 1942.
А гuszin nemzeti ontudat utjai // Зоря. - Наjnа1. - Ungvar, 1943. - S. 177-200.

В останні роки життя о. Теодору все частіше давали про себе знати надбані в таборах ГУЛАГу хвороби, але він старався не здаватися. Допомагали йому в цьому рідні й близькі знайомі. Помер О. Теодор Бачинський у м. Кошице 9 вересня 1996 р. на 86-му році життя і 63-му році свого душпастирства. Згідно ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Теодора Бачинського реабілітовано 31 січня 1992 р.

Дружина о. Теодора Бачинського, Шарлота Пайкоші народилася 10 березня 1914 р. в сім'ї греко-католицького священика Євгена Пайкоші та Євгенії Грегорович в с. Велика Чингава (з 1946 р. - Боржавське) Виноградівського р-ну. Після закінчення Ужгородської учительської семінарії працювала учителькою: 1933 - 1934 рр. - у с. Боржавське, 1934 - 1937 рр. - у с. Осій Іршавського р-ну, 1937 - 1942 рр. - знову в с. Боржавське, а в 1942 - 1946 рр. - у с. Кайданово. У вересні 1946 р. була звільнена з учительської роботи як дружина священика. Після арешту чоловіка була з трьома дітьми на утриманні сестри Магдалини та брата Стефана в Боржавському. 1951 р. у сусідньому селі Великі Ком'яти їй допомогли влаштуватись на роботу в дитячому садку учителькою співів і танців, але після повернення додому чоловіка з місць позбавлення волі її знову звільнюють, і вона змушена разом із хворим і фізично знесиленим чоловіком і дітьми знову звернутися за допомогою до сестри та брата. Після переселення в 1966 р. до Чехословаччини теж довго, аж до 1969 р. не вдавалося влаштуватися на роботу. 1 вересня 1969 р. її приймають в один із Кошицьких дитячих закладів учителькою музики, співів і танцю. З цього учбового закладу вона йде на заслужений відпочинок 31 серпня 1974 року.

      







В селі Ракошино освячено пам’ятну дошку отцю Теодору Бачинському


     8 лютого 2016 року у Неділю про Блудного Сина, Преосвященний владика Мілан з архієрейським візитав відвідам парафію Різдва Івана Хрестителя с. Ракошино деканату Мукачево-Район.
У дверях храму владику Мілана зустрів адміністратр парафії прот. Василь Якубич, а молодь піднесла владиці запашний каравай.
      Архієрейську Службу Божу владиці співслужив став. прот. Даниїл Бендас, прот. Василь Якубич та о. Андрій Ковач. Багато місцевих вірникі прийшло помолитися зі своїм архієреєм. У своєму архипастирському слові, владика Мілан розповів значення цієї Неділі та наголосив про велике милосердя Бога до нас, так яке мав милосердний батько до свого блудного сина.
Після Служби Божої було торжественно освячено пам'ятну дошку о. Теодору Бачинському встановлену на фасаді церкви Рождества Святого Івана Хрестителя з нагоди 105-річниці з дня його народження. На жаль, дошку не змогли встановити на греко-католицькому храмі Святого Василія Великого в селі Кайданово , де з 1943 по 1949 роки був парохом отець Теодор, так як храм не повернутий греко-католикам.
      Опісля, вірники через історичні фотографії та доповіддю став. прот. Даниїла Бендаса, змогли ознайомитися життям та діяльністю о. Теодора Бачинського.   




 Száz éve született Bacsinszky Teodor lelkész-mártír  

1911.február 16-án született Bacsinszky Konstantin görög-katólikus lelkész és Dzubáj Mária családjában ,Sztávne faluban Nagybereznai járásban.A Nagy Ruszkov (Slovákia)egyházi elemi iskola elvégzése után a szülei a Kassai (Szlovákia)gimnáziumba küldik,amelyet 1929-ben végez el és az Ungvári Teologiai Szemináriumba folytattja tanulmányait.1933.szeptember 17-én a Munkácsi Görög-Katólikus  Egyház püspöke,Sztojka Alexandr szenteli pappá 5 társával együtt(Zseltvay Gyula,Murányi Nyikoláj,Musztyá-
novics Nyikoláj,Szatmári Johann,József),akik között Bacsinszky Teodor is ott volt.
Felszentelése után a püspök Nagy Bisztrij faluba helyezi ki(1960-ban Kotyelnica faluval egyesítve)Voloveci
járás,és már1933.decemberétől 1937-ig helytartóként dolgozík Oszij faluban az Ilosvai járásban.1937-1940-ig a Prágai Kárlovi Aszpirsntúrán tanul,később a Budapesti Egyetemen.1940-1943-ig Huszt városá-ban a Szellemi Iskolai Intézmények professzora.1941.-ben Budapesten a Pázmány Péter Egyetemen megvédi a keleti –szláv történelem  doktori disszertációját.1943-1949-ig a Munkácsi járásban Kajdanov faluban lelkész volt.Az úgynevezett”magától szétesett”Görög-Katólikus Egyház után felajánlják neki,hogy egyesüljön az orosz Pravoszláv egyházzal,később ijesztgették és fenyegették,de amikor ez nem vezetett eredményhez a KGB munkatársai 1950.május 6-án letartóztatták,és a Kárpátaljai bíróság 1950.május 25-én Bacsinsky Teodor atyát 25 évi szabadságvsztésre ítéli és azt követően 5 évi megfigyelésre, és az ez idő tájt esetleges törvénysértés esetében, teljes vagyonelkobzásra.A Lembergi börtön-elosztón keresztűl Kazahsztánba kerül a Gulág lágereibe.1950-1951 Karabahban teherhordóként dolgozík,a vasút építés munkása és 1952-től néhány hónap pihenés után betegsége miatt(ebben Minya Iván lágeri egészségügyi dolgozó segíti és beszéli rá) áthelyezík irnoki munkára az építő brigádba.Sokat betegeskedík,kezdi elveszíteni látását.Gyomor-bél tájéki fájdalmak panaszai miatt kórházba kerűl,de onnan tüdőbaj gyanuja miatt a Szpásszk város kórházába szállítják át.Itt zöldségeket válogat és pucol,a súlyos betegeknek hordja szét az ételt,később mosogató volt,ahol megfázott és tüdőbetegsége súllyosbodása végett az intenzív osztályra került.Betegsége után a főorvos kérésére a láger kórházi gyógyszertárának vezeti a könyvelését.
1956.szeptember 6-án a gyógyíthatatlan Teodor atyát a zárkából szabadon engedík.Hazaérkezve,1956 szeptemberétől-1959 februárjáig rokonok tartják el Borzsavszkij faluban,a Szőllősi járásban.Munkát nem tudott létesíteni,mert a helyi szervek nem kívánták és az akkori egészségi állapota sem tette azt lehetővé.
1959-ben rokonai és ismerősei segítenek neki munkát szerezni a Szerednyei Borgyárban,de amikor ott ismertté vált,hogy ő lelkész és egykori letartóztatott,elbocsátották.1960-ban sikerült munkát találnia az Ungvári Bútorgyárban,a raktárban fűrészpor szállítoként alkalmazták,ahol 1964-ben már könyvelői munkával bízták meg.Mint egykori Szlovákiai lakos,a Sovjet hatósághoz fordúlt kérelemmel, az édesanyja meghívására, Cseszlovákiába való áttelepülésére.Megkapva erre az engedélyt,1966.október 30-án a feleségével és gyermekeikkel együtt Kasára utaznak.Itt Teodor atya müvezetőként és irattárosként(arhi-váriusz)dolgozík a városi közlekedési vállalatnál.1969-től ugyanennél a vállalatnál-jogtanácsosként.1975-
ben innen vonul nyugállományba.1968 után,amikor Cseszlovákiában legálisan megengedték a Görög-Katólikus Egyház működését,Teodor atya lehetőséget kap,hogy lelkészként dolgozhasson,de az egészségi állapota(egy tüdővel él,1970.ben átesik egy gyomorfekély műtéten,látása nagyon megromlik)nem tudja a lelkészi munka felelősségét magára vállalni.1968-tól kezdve,amikortól Kassán újból működni kezdett a Görög-Katólikus Egyház,gyóntató-lelkészi feladatot lát el.Bacsinszky Teodor atya kutató és irodalmi munkássága kevésbé volt áttanulmányozva.Őt mindig a keleti-szláv történelem érdekelte.A  doktori disszertációján kívül erre a témára egy sor cikket írt,amelyek külömböző évkönyvekben és a „Voszkreszenyje”újságban jelentek meg.1941.július 8-án a rádióban szerepelt a „Ruszinok a Rákovec zászlója alatt”című műsorral.Bacsinszky Teodor atya ismert kiadott munkái:a „Voszkreszenyje”c.újság az ő „sajtó ura”.A 7.számban 1938.”A  magyar-orosz lakosság néprajza”,”Ungvár és Ungmegye.Budapest
1940.-S.-112-119.”A  Görög-Katólikus Egyház”.Budapest,1940.-S.132-137.”A ruszinok Rákóczi zászlója alatt”.Budapesti rádió.1941.-jűlius8.”Orosz-ruszin kapcsolatok a xIx század közepén”.-Ungvár,1942.”A ruszin nemzeti öntudat útjai”.-Hajnal 1.-Ungvár,1943.S.177-200.Élete utolsó éveiben Teodor atyának megnehezítették életét betegségei,amelyeket a Gulág lágereiből hozott,de ő igyekezett nem feladni.Ebben rokonai és közeli ismerősei segítették.Bacsinszky Teodor atya Kassán hunyt el.1996,szeptember 9-én.,életének 86-ik évében és lelkészi tevékenységének 63-ik évében.Az Ukrán 1 sz.törvény alapján,amely az Ukrajnában megtorló politikai intézkedéseket elszenvedettek rehabilitációjáról szól,és 1991.április 17-től lépett törvénybe,1992.január 31-én Bacsinszky Teodor atyát rehabilitálták.Bacsinszky Teodor atya felesége Pajkosi Sarolta,1914.március 10-én született,Pajkosi Eugén görög-katólikus lelkész és Gregorovics Eugénia családjában Nagy Csingava faluban(1946-ttól Borzsavskij falunak nevezték át),a Szöllősi járásban.Az Ungvári tanitóképző Szeminárium elvégzése után tanítónőként dolgozik:Borzsávszkij faluban 1933-1934-ig,1934-1937-ig Oszij faluban az Ilosvai járásban,1937-1942-ig ismét Borzsavszkij faluban,1942-1946-ig Kajdanov faluban.1946.szeptemberében,mint lelkész feleséget elbocsátják tanítónői állásából.Férje letartóztatása után három gyermekükkel a testvérei Magdolna és István segítik és tartják el Borzsvszkoje faluban.1951-ben ismerősei segítik elhelyezkedni a szomszéd faluban Nagy Komjátiban egy óvódában,ahol éneket és táncot tanít,de a  férje  lágerből való szabadulása után ismét elbocsátják és a fizikailag beteg és legyengült férjével és gyermekeikkel ismét segítségért fordult testvéreihez.1966-ban a Cseszlovákiába való áttelepülésük után egész 1969-ig nem sikerült munkát találnia.1969.szeptember 1-től egy gyermekintézménybe sikerült felvételt nyernie Kassán,zene,ének és tánctanítónőként.Ebből az intézménből vonul nyugdíjba 1974.augusztus 31-én.

  fordította NemesJudit, Bacsinsky család egyik leszármazottja, Budapest,2012,december 8. 

Share |

Цікаве відео

Loading...