Життя громади тісно переплетене з релігією, про що свідчить довгий список
священників, які служили в парафії, їхні біографії та роль у суспільному житті.
Період радянської влади став трагічним для греко-католицької громади Вулшинок:
церква була насильно передана православним, а багато священників зазнали
репресій, включаючи арешти, ув'язнення та примусові роботи за відмову
відректися від своєї віри. Це підкреслює стійкість та відданість вірян та
духовенства.
Біографій священників дозволяють простежити їхній шлях, освіту, служіння та
випробування, через які вони пройшли, особливо в часи переслідувань.
1.
Історія Церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Вулшинки
В селі стояла
"дерев’яна церква Святого Михайла, у доброму стані з двома дзвонами,
прикрашена всіма образами". Ця дерев'яна церква кілька разів горіла, що
спонукало місцевих жителів до будівництва кам'яної споруди.
Будівництво
кам'яної базилічної церкви в місцевості "За кадубом" розпочалося у 1770
році і було завершено у 1801 році, хоча деякі джерела згадують і 1806
рік як дату завершення. До будівництва були причетні італійські майстри. Спочатку
дахи церкви були вкриті ґонтом.
П’ятирядний
іконостас походить з часу спорудження церкви. У 1930 році біля церкви
споруджено кам’яну дзвіницю, куди було перенесено дзвони, щоб зберегти церковні
мури. Дзвони були виготовлені в Чехії і привезені з Ужгорода возами волами.
В
період війни, два малі дзвони забрали, щоб переплавити їх на зброю. Один дзвін
залишився, а два малі виготовила ужгородська фірма «Акорд»".
Менший
дзвін відлив «Фрідєш Геніху Араді» в 1913 р.", більший – виріб фірми
"Акорд" з 1935 р., коли священиком був о. Євген Догович.
До 1936
року храмовий празник був на святого Миколи, а потім – на Покрову. Багато
церковних книг та документів зникло в 1948 – 1949 роках, з приходом радянської
влади.
Села Лумшори, Лікіцари, Липовець та певний період Турички були філіями парохії в с.Вільшинки.
2. Біографія священників, які служили в Вулшинках з найдавніших часів по 1949 рік.
