Поділ Мукачівської греко-католицької єпархії на архідияконати

Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан видав Декрет про поділ єпархії на Ужгородський, Мукачівський та Хустський архідияконати.

До округу Ужгородського архідияконату віднесено: деканат Ужгород-місто, деканат Ужгород-район, Берегівський деканат, деканат Берегово-район, Великоберезнянський деканат, Перечинський деканат та Середнянський деканат. Архідияконом на який призначено ставрофорного протоієрея о. Володимира Ковтика.

До округу Мукачівського архідияконату входять: деканат Мукачево-місто, деканат Мукачево-район, Іршавський деканат, Білецький деканат, Виноградівський деканат, Воловецький деканат, Свалявський деканат та Чинадіївський.  Архідияконом якого призначено протоієрея о. Мирослава Сипка.

До округу Хустського архідияконату входять: Хустський деканат, Великобичківський деканат, Міжгірський деканат, Рахівський деканат, Солотвинський деканат та Тячівський деканат.

Ще одним Декретом

Швейцарська тенісистка Тімея Бачинська (Timea Bacsinszky)

  

  

День народження: 08.06.1989

Місце народження: Лозанна, Швейцарія

Громадянство: Швейцарія

Проживає: Бельмон-Сюр-Лозан, Швейцарія
http://www.timea-b.com/ 

     Батько Тімеї, Ігор Бачинський народився 1947 року в місті Сату –Маре Румунія   в родині  греко-католицького священика Стефана Бачинського (1920 р.н.) уродженця села  с. Рус-Крива Марамароський комітат  (село у 1920 році відійшла до Румунії.) Мама Ігоря  Бачинського -  Дьордія Сільвай. Дід Ігора - о. Стефан Бачинський (1882р.н.) народився в с. Калини Тячівського району, в родині о. Стефана Бачинського (1851–1936)  та Єлізавети Фірцак (1859-1927). Можна константувати, що в Тімеї дід, прадід, прапрадід всі Стефани і греко-католицькі священики. Також прапрапрадідом Тімеї приходиться великий русинський письменник та громадський діяч о. Іван Сільвай

Життєвий шлях Мирослава Чайковського - приклад безкорисливого служіння людям

Мирослав Чайковський

Відданий усією душею охороні здоров’я і музичному мистецтву, невтомний діяч нашого краю, Мирослав Степанович Чайковський народився  19 лютого 1927 року у селі Дубриничі  в учительській родині Степана та Йолани Чайковських.  

         Його батько – уродженець міста Чорткова Тернопільської області якого нелегка доля сталінських репресій та колективізації закинула в наш край і тут він поєднав свою долю з  уродженкою с. Тур’я-Пасіки - Йоланою Павлишинець.

         Працюючи з 1953 р. у Сваляві лікарем пологового відділення, відтак – головним лікарем райлікарні,

Урочисті святкування сторіччя від дня народження, сімдесятип’ятиріччя від ієрейських свячень та десятиріччя від проголошення блаженним священномученика владики Теодора Ромжі (ФОТО/ ВІДЕО)

   27 червня в Ужгородській богословській академії ім. Блаженного Теодора Ромжі владика Мілан та ректор академії митрофорний протоієрей Тарас Ловска відкрили наукову конференцію, присвячену 100-літтю від дня народження блаженного священномученика Теодора, 75-літтю його ієрейських свячень та 10-річчю беатифікації. З вітальним словом до присутніх звернувся Кардинал Леонардо Сандрі .

   Доповідачі, детально висвітлюючи кожен свою тему, акцентували увагу на постаті владики-мученика, зазначивши, що якби не подвиг блаженного Теодора та священиків-ісповідників віри, які воліли зазнати жахіть сталінських таборів, але не зрадили Христа, котрі стали фактично послідовниками свого владики, не змогла б існувати Церква в нашому краї. З доповідями виступили: отець Даниїл Бендас («Життя і діяльність Теодора Ромжі у спогадах його сучасників»,

Мученик за святу віру - канонік Стефан Бендас

 A magyar nyelvre való fordítást Nemes Judit végezteBendász István és Bacsinszky Mária unokája és Bacsinsky Gyula és Kaminszky Irén dédunokája 

 Літом минулого року в Берегові відбулася знакова подія, на яку греко-католики чекали багато років: на фасаді будинку (пл. Пушкіна), де останні тридцять років мешкав разом із родиною священик-мученик Стефан Бендас (1903-1991 р. р.), встановлено пам’ятну дошку. Зберігаючи відданість батьківській вірі, богослов і дослідник старовини досяг вершин у справі служіння Богу. Тож урочисто, за присутності великої кількості духовенства та вірників, до того ж під спів церковної літургії, була відкрита меморіальна дошка, автор якої – Ж. Ортутай. Чин освячення провів о. К. Сабов, а серед вінків був і від міськради, який поклала секретар міськвиконкому В. Бендик.

Священик -мученик Теодор Бачинський

  A magyar nyelvre való fordítást  Nemes Judit, Bacsinsky család egyik leszármazottja

Народився 16 лютого 1911 р. в сім'ї греко-католицького священика Костянтина Бачинського і Марії Дзубай в с. Ставне Великоберезнянського р-ну. Після здобуття початкової освіти в церковнопарафіяльній школі в с. Великий Русков (Словаччина) батьки віддали його до Кошицької гімназії (Словаччина), яку закінчив 1929 р. і продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.

17 вересня 1933 р. єпископ Мукачівської Греко-католицької єпархії Олександр Стойка рукоположив у кафедральному храмі 5 богословів (Желтвай Юлія, Мурані Миколу, Мустянович Миколу, Іоанна Йосифа Сатмарія ЧСВВ), серед яких був і Теодор Бачинський.

21 січня виповнюється 270 років з дня народження каноніка Івана Пастелія

Церковний і культурний діяч, педагог, дослідник історії церкви, поет-сатирик – канонік Іван Пастелій, народився 21 січня 1741 року в селі Мала Пастіль – нині село Пастілки Перечинського району . Від назви села згодом прийняв псевдонім Пастелій, а справжнє його прізвище – Іван Ковач.

Освіту здобув у навчальних закладах Ужгорода, Будапешта, Егера, був священиком у Хусті, Мукачеві, Гуменному, Коритнянах, працював професором етики в Мукачівській богословській школі. Для свого часу він був високоосвіченою людиною і свої знання, талант і здібності поклав розвиток духовності рідного краю. З 1787 року по 1790 рік він був генеральним вікарієм Списького вікаріату з осідком в Кошицях, який входив до складу Мукачівської греко-католицької єпархії, яка тоді займала територію, тепер розділену між чотирма державами Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, а тоді була під юрисдикцією Мукачівської греко-католицької єпархії.

26 січня відзначатимемо 220 років з дня народження каноніка Івана Чурговича

Іван Чургович, народився 26 січня 1791 року в селі Новоселиця Перечинського району, у сім’ї греко-католицького священика Івана Чурговича.  Закінчив Ужгородську гімназію. Продовжив навчання в Будапешті, а згодом в ужгородській богословській семінарії. У 1817 році прийняв духовний сан і одночасно почав викладати в Ужгородській гімназії . По двох роках відправився на науку до Відня у Фрінтанеум. Тут у 1823 р. отримує ступінь доктора богослов’я. В 1825 році його призначають директором Ужгородської гімназії яку очолював до1856 року. 

Після смерті єпископа Олексія Повчія в 1831році канонік Іван Чургович управляв Мукачівською греко-католицькою єпархією як капітульний вікарій до висвячення на єпископа в 1838 році Василя Поповича. В той період він був ініціатором створення кафедрального хору в Ужгороді.

Іван Макара – залишив після себе добрі діла

Як кажуть, що людина повинна за життя виховати дітей, побудувати хату та виростити сад біля неї. Усе це і не тільки це Іван Макара в своєму житті зробив. Його дитинство та юність проходили в мальовничому селі Мирча на березі гірської річки Уж, що на Великоберезнянщині.

Виховувався серед чарівної природи, працьовитих, добрих і щирих людей, які з малку привили йому  любов до  рідної землі, свого народу та його звичаїв і культури.

Народився Іван Макара 28 липня 1912 року. Його батько, Олекса Васильович Макара, 11 березня 1880 року народження, ще в 1913 році виїхав на заробітки до США і не повернувся. Мама, Марія Андріївна Пида, 23 травня 1886 року народження, померла в 1918 році. З шести років він залишився сиротою і ріс в родині стрика Івана, а після одруження - сестри Марії, в сім’ї її чоловіка Василя Гапака.

В Мішкольці буде пам'ятник єпископу Андрію Бачинському

В пригороді угорського міста Мішкольц планується встановити пам’ятник єпископу Андрію Бачинському. Пам’ятник буде споруджено біля греко-католицької церкви Покрова Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в передмісті Мішкольца – Герембель (Görömböly) на вулиці, яка названа в честь єпископа Андрія Бачинського.  

В Герембель компактно проживають нащадки переселенців із Підкарпатської русі, які триста років тому в пошуках кращої долі поселилися на пагорбах під Мішкольцом. Початок їх переселення припадає на період антигабсбурського повстання угорців, яке на початку 18 століття очолював князь Ференц Ракоці. В складі повстанського війська разом з угорцями за незалежність Угорщини, боролися і підкарпатські русини, яких Ракоці дуже любив і називав « мій найвірніший народ".
В пам'ять про князя Ференца Ракоці тут на пагорбі біля церкви в Герембель вже стоїть погруддя Ференцу Ракоці. В 1990 році на місцевому храмі була установлена меморіальна дошка єпископу Андрію Бачинському, якому імператриця Марія Терезія дарувала Тапольське абатство до якого вгодило село Герембель.

На Закарпатті вийшла друком книжка «Нарис з історії храму Святого Миколая в селі Порошково»

У перечинському видавництві "ТУРпрес" побачило світ історичне дослідження вчителя історії Порошківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Івана Готри «Нарис з історії храму Святого Миколая в селі Порошково»

Значною мірою у цьому виданні йдеться про безпосередньо про Святий храм – місце духовного відпочинку людської душі, місце спілкування людини з Богом.

Як написано в передмові, автор не претендує на статус наукового дослідження, головним завданням цього видання він вбачає насамперед популяризацію вивчення історії рідного села й краю. Молодий історик намагався використати призабуті та маловідомі історичні джерела, що надає читачу змогу розширити свої знання про село Порошково. Фактично це перша спроба системного дослідження історії села Порошкова в нас час.