Микола Павлишинець - життя спрямоване для загального добра


Микола Павлишинець походив з відомої в нашому краї династії освітян. Всі діди, прадіди і прапрадіди були сільськими вчителями. Та найбільшою гордістю роду був рідний брат прабабусі Миколи Павлишинця, Кароліни Чургович, Іван Іванович Чургович (1791-1862) – талановитий педагог і публіцист, доктор богослов’я, організатор шкільництва середини ХІХ століття в Закарпатті. Уродженець гірської Новоселиці, Іван Чургович, працював впродовж 32 років (1825-1857) директором Ужгородської гімназії, а згодом (1839-1861) – і директором учительської семінарії. Яскравою особистістю роду був і двоюрідний брат матері Миколи Павлишинця відомий закарпатський письменник і лексикограф Олександр Митрак (1837-1913), який наприкінці ХІХ ст. служив священиком у Ворочеві.
А започаткував самовіддану вчительську діяльність династії у селах Перечинщини прадід Павлишинця, Теодор Гурей, який працював у селі Тур’я-Пасіці. Там же вчителював і дід Іван Павлишинець, у якого було 12 дітей – і всі вони стали сільськими вчителями. Найстарший його син Микола Іванович, тобто батько Миколи Миколайовича, вчителював 35 років у Ворочеві. В Тур’ї-Реметах, працював учителем 20 років другий дід Олександр Шолтис.

Сенатор Едмунд Бачинський


Доктор права Едмунд Бачинський як громадсько-політичний діяч зробив для Закарпаття скільки міг, діючи на пожвавлення змагань за визволення нашого краю з-під поневолення іноземних держав. Звичайно, в національній і соціальній визвольній боротьбі нашим краянам не дуже щастило, але сам факт широкого розгортання просвітницької, культурницької й політичної роботи серед населення заслуговує нашого визнання і шани.
Едмунд Бачинський походить з відомого на Закарпатті священицького роду.

Єпископ народолюб - Юлій Фірцак


            Юлій Фірцак народився 22 серпня 1836 року в с. Худльово, що на Ужгородщині в родині місцевого пароха Василя Фірцака та Терезії Гаджеги.  Закінчив духовну семінарію в Ужгороді , богослов'я вивчав у Центральній Богословській семінарії у Відні (1856-1859). Після рукоположення у греко-католицькі священики 26 вересня 1861 року, єпископ Попович назначив його професором догматики в  Ужгородській духовній семінарії. У 1876 році дістав гідність каноніка й був назначений ректором семінарії. В 1887 році його вибрали депутатом угорського парламенту. Завдяки високій освіченості та знанні багатьох європейських мов мав широкі зв'язки в угорських урядових колах.
          17 грудня 1891  року Апостольський Престол іменував його Мукачівським єпископом.  На єпископа його освятив в Пряшеві 10 квітня 1892 року єп. І. Валій.

Просвітителі Перечинщини

Історія нашого краю ХVIIIст. початку ХХ ст. пов'язана з життям і творчістю багатьох видатних діячів науки, культури і освіти, які відстоювали народні інтереси, дбали за підняття духовного, освітнього, культурного та соціально-економічного рівня населення нашого краю. Деякі з них були або уродженцями Перечинщини, або певні періоди їхнього життя та діяльності пов’язані з нашим районом.

Церковний і культурний діяч, педагог, дослідник історії церкви, поет-сатирик – канонік Іван Пастелій, народився 21 січня 1741 року в селі Мала Пастіль – нині село Пастілки Перечинського району . Від назви села згодом прийняв псевдонім Пастелій, а справжнє його прізвище – Іван Ковач.

Історико - генеалогічне дослідження родини (доповнене)



Вступ.

 Генеалогічне дерево є центральною частиною будь-якого вивчення сімейної історії, і його побудова - це найчастіше захоплююча подорож в минуле . До побудови свого родоводу я йшов досить довго, а починалося все на початку 90-х років коли я вирішив зібрати матеріали про брата мого дідуся, сенатора Чехословацького парламенту Едмунда Бачинського. В ті часи почали повертати з небуття, вшановувати світлу пам'ять багатьох громадсько-політичних діячів нашого краю, репресованих тоталітарним режимом, про нього ж якось і далі ніде не згадувалось. Інформацію збирав по різних джерелах - від батька, родичів в Угорщині, Чехії, Словаччині, з періодичних видань, а також з історичних розвідок науковців. У процесі роботи до мене надходило багато інформації про нашу родину та моїх предків. Почав накопичуватися матеріал, інформацію, яка попадала до рук, занотовував, робив ксерокопії зі статей, що друкувалися в періодичних виданнях, перечитав багато історичної літератури, батькова двоюрідна сестра з Будапешту Маргарета Бачинська ( Шаркань Ендрейне) надіслала генеалогічне дерево сім’ї Бачинських, яке починалося з кінця XVII сторіччя. Значну допомогу мені надали, люб’язно поділившись своїми сімейними архівами родичі Марія Фізер-Бачинська, яка передала родовід зроблений в архівах її стриком Августином Бачинським , о. Даниїл Бендас (мама якого Бачинська), Марія Марко-Сабо (мама якої Бачинська Магдалина Данилівна ) люблязно поділилася смоїм сімейним архівом.
Дідусь по маминій лінії Іван Макара дав мені виписки з церковних метрик про три покоління своїх предків. Він їх мав тому, що в сорокових роках минулого сторіччя , всі вчителі, а мій дідусь Іван Макара та бабка Лавра Макара (дівоче прізвище Павлишинець) працювали вчителями, повинні були надати підтвердження про хрещення своїх предків до третього покоління.

Блог Івана Бачинського

Share |