Освячення меморіалу в Доробратові

Вже доброю традицією для Мукачівської греко-католицької єпархії стало вшанування пам'яті  священиків, які служили Богу та людям на протязі століть в Божих храмах нашого краю. Одне з   таких вшанувань пройшло 30 жовтня 2015 року в селі Доробратово Іршавського району. Цьому передувала велика пошукова та дослідницька робота по встановленню місць захоронення священників які служили в Доробратові, яка була проведена головою громадської організації «Духовність, відродження та розвиток» Михайлом Садохою за сприяння о.Даниїла Бендаса.  Віднайдені захоронення в часи комуністичної влади були спаплюжені. При розчищенні місця захоронення було віднайдено прикопаний хрест. В родинних архівних документах  о. Евгенія Уйгелія ( служив в Доробратові в 1927 – 1949 р.р.)   було знайдено запис, що  хрест колись був на надвівтарній торуні церкви, яку було розібрано в 1941 році. Було знайдено нащадків похованого священика Іштвана Товта, які проживають в Угорщині і на Україні. Один з них Бараній Елек сам займався пошуком відомостей про захоронення свого предка і через о. Даниїла Бендаса відбулася його зустріч з Михайлом Садохою. Ними було прийнято рішення про влаштування спільними зусиллями меморіалу на місці захоронення. 
В результаті відновлено пам’ятники на могилах -священників-деканів Товта Іштвана (1849-1915), Коссея Антала(1832-1894), його дружини Вікторії Кімак (1842-1905) та священників деканів -Коцана Базіла (1763-1807) і Пастелія Андраша (1803-1855).  Також встановлено постамент з хрестом з надвівтарної торуні старої церкви села Доробратова. На меморіальній таблиці зроблено напис на угорській і українській мовах: «Цей хрест був на надвівтарній торуні доробратівської церкви, яка була розібрана в 1941 році. За велінням священика-декана Євгена Уйгелія хрест був встановлений на могили священиків-деканів: Товта Іштвана, Коссея Антала, Пастелія Андраша та Коцана Базіла, в пам'ять за їхнє ревне служіння Богу і Мукачівській Епархії Русинськой Греко-Католической Церкви, які власним прикладом навчали доробратівчан в Господі жити, гріха не робити, ближніх любити... Вічная їм пам'ять і блаженний покой. »
   В Доробратівському Свято-Миколаївському храмі було проведено урочисте Богослужіння, яке здійснили настоятель о. Петро Бровді, ставрофорний протоєрей о. Даниїл Бендас, о. Олександр Сарай та о. Михайло Кіш.  В Богослужінні прийняли участь нащадок священника-декана Коссея Антала –Коссей Микола Ю. з Ужгорода та нащадки Товта Іштвана з Угорщини та Мукачева, а також нащадок Пастелія Андраша з Австрії.  Потім на могилах священиків  де було встановлено надмогильні пам’ятники священиків-деканів відбулось  поминальне Богослужіння (панахида). Богослужіння відправлялись на церковно-словянській та угорській мові.
         Після закінчення Богослужіння Михайло Садоха розповів присутнім історію Доробратівської греко-католицької громади, з часу утворення до сьогодення. Протоієрей о. .Даниїл Бендас навів цікаві історичні факти з життя і духовного служіння священників-деканів Доробратівського храму. Багаточисельні учасники урочистостей довідались, що священик-декан о. Андраш Пастелій писав вірші і легенди, які друкувались в угорському часописі «Народні пісні та легенди» який редагував Ерделі Янош.  Так в 1846 році в часописі була надрукована легенда про Святого Миколая чудотворця, який чудесним способом спас доробратівчан від смерті під час татаро-монгольскої навали. Про священика-декана Коссея Антала довідались, що він під час буремних революційних подій  в Угорщині (1848-1849 рр.) приймав участь в боях, як військовий каплан і був поранений під час бою з російськими військами. Потім приймав участь у складанні петиції до цісаря, з проханням надати більше конституційних прав русинському народу. Їздив в складі делегації у Відень, де їх прийняв цісарь. Основними вимогами  петиції було: друк підручників, газет та викладання в школах, гімназіях і семінаріях на русинській мові. Усунення з державної служби чиновників, які не знають русинської мови і граматики.
         Цікаву подорож в історичне минуле продовжив Михайло Садоха, розповіддю про життєвий шлях о. Іштвана Товта та ознайомив присутніх з документами, які засвідчують  його велику сподвижницьку діяльність, турботу про розвиток освіти в селі і про організацію культурних заходів, які здійснювались його дружиною Вікторією. Було сказано також про його нащадків. Присутнього на святі - правнука Елека Баранія, який працює конкурсним секретарем урядового фонду Угорщини ім. Бетлен Габора та його брата Андраша Баранія який працює послом Угоршини в Казахстані. І про родину Поповичів з Мукачева.
         Коссей Микола Юлієвич розповів про свою родину, в якій була генерація священиків п’яти поколінь по обох гілках родовідного запису. В своїй промові згадав грамоту імператора Леопольда (1640-1705), яка тепер зберігається в Будапештському історичному музею, а  була вручена його предку Владиславу Коссею, за заслуги перед Католицькою церквою, і як направлення його для душпастирської роботи в середовище русинського народу. Згадав про переслідування, якого зазнала його родина в часи комуністичного правління.  Розповів про дослідницьку роботу свого брата Юрія Коссея, по дослідженні історії Мукачівської греко-католицької єпархії, на основі якої  видано ряд ґрунтовних наукових видань, які є популярними серед богословів та науковців не тільки в нашому краї, але і за кордоном. Микола Юлієвич подарував Михайлу Садохові ряд науково-популярних видань свого брата, які будуть передані для сільської бібліотеки, а саме: «Церковна унія»- 1996р., «Апостольське започаткування Мукачівської єпархії»-1997 р. «З повноти серця уста мої промовляють»-1998р, «Теодор Ромжа»—2003 р.. «Кафедральний храм і резиденція єпископів Мукачівської єпархії»-2011р.

Іван Бачинський
краєзнавець






Share |

Цікаве відео

Loading...